Причини аномальних маткових кровотеч у жінок в умовах хронічного психоемоційного стресу
Ключові слова:
аномальні маткові кровотечі, хронічний психоемоційний стрес, репродуктивний вік, етіологіяАнотація
Аномальні маткові кровотечі (АМК) – поширена патологія в жінок репродуктивного віку. Хронічний психоемоційний стрес суттєво впливає на параметри менструального циклу, може призводити до його порушень і виникнення АМК.
Мета роботи – визначити основні етіологічні причини АМК у жінок репродуктивного віку в умовах хронічного психоемоційного стресу.
Матеріали та методи. Вивчили причини АМК за класифікацією PALM-COEIN у 100 жінок репродуктивного віку з хронічним психоемоційним стресом (І група) та 50 пацієнток без хронічного психоемоційного стресу (ІІ група). У контрольну групу залучили 30 практично здорових жінок, у яких не діагностували АМК і хронічний психоемоційний стрес.
Результати. Найчастіші порушення менструального циклу в жінок І групи – міжменструальні кровотечі (ММК) – 38,00 %, тривалі менструальні кровотечі – 31,00 %, тяжкі менструальні кровотечі (ТМК) – 29,00 %; у ІІ групі – ТМК (36,00 %), тривалі менструальні кровотечі – 34,00 %, ММК – 30,00 %. Найчастіші причини АМК у І групі – порушення овуляції (36,00 %), лейоміома (24,00 %), аденоміоз (18,00 %); у ІІ групі – лейоміома (38,00 %), поліпи (26,00 %) та аденоміоз (20,00 %). У пацієнток репродуктивного віку частота структурних причин АМК переважає над функціональними факторами, але органічні чинники частіше виявляли в осіб без стресового фактора (80,33 %, p = 0,01) порівняно з жінками із хронічним психоемоційним стресом (60,71 %). Проте частота овуляційної дисфункції в 2,57 раза вища (χ2 = 6,85, p = 0,009) в жінок із хронічним психоемоційним стресом порівняно з пацієнтками без нього (14,00 %).
Висновки. У пацієнток репродуктивного віку в розвитку аномальних маткових кровотеч структурні фактори переважають над неструктурними. У жінок із хронічним психоемоційним стресом овуляторна дисфункція є найчастішою причиною АМК.
Посилання
Munro, M. G., Critchley, H. O. D., Fraser, I. S., Haththotuwa, R., Kriplani, A., Bahamondes, L., Füchtner, C., Tonye, R., Archer, D., Abbott, J., Abdel-Wahed, A., Berbic, M., Brache, V., Breitkoph, D., Brill, A., Broder, M., Brosens, I., Chwalisz, K., Clark, J., & Warner, P. (2018). The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. International Journal of Gynecology and Obstetrics, 143(3), 393-408. https://doi.org/10.1002/ijgo.12666
Ding, C., Wang, J., Cao, Y., Pan, Y., Lu, X., Wang, W., Zhuo, L., Tian, Q., & Zhan, S. (2019). Heavy menstrual bleeding among women aged 18-50 years living in Beijing, China: prevalence, risk factors, and impact on daily life. BMC women's health, 19(1), 27. https://doi.org/10.1186/s12905-019-0726-1
Henry, C., Jefferies, R., Ekeroma, A., & Filoche, S. (2020). Beyond the numbers-understanding women's experiences of accessing care for abnormal uterine bleeding (AUB): a qualitative study. BMJ open, 10(11), e041853. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-041853
Munro, M. G., Critchley, H. O., Broder, M. S., Fraser, I. S., & FIGO Working Group on Menstrual Disorders (2011). FIGO classification system (PALM-COEIN) for causes of abnormal uterine bleeding in nongravid women of reproductive age. International journal of gynaecology and obstetrics, 113(1), 3-13. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2010.11.011
Huhmann, K. (2020). Menses Requires Energy: A Review of How Disordered Eating, Excessive Exercise, and High Stress Lead to Menstrual Irregularities. Clinical therapeutics, 42(3), 401-407. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2020.01.016
Maqbool, R., Maqbool, M., Zehravi, M., & Ara, I. (2021). Menstrual distress in females of reproductive age: a literature review. International journal of adolescent medicine and health, 34(2), 11-17. https://doi.org/10.1515/ijamh-2021-0081
Kuznetsova I. V., Burchakova M. N., Burchakov D. I., Khadzhieva N. Kh., & Filippova G. G. (2018). Psykhohennyj stress-zavysymye narushenyia menstrualnoho tsykla: rol nehormonalnoi korektsyy [Psychogenic stress-dependent disorders of the menstrual cycle: the role of non-hormonal correction]. Health of a woman, (10), 68-72. [in Russian].
Horbatiuk, O. H., Shatkovska, A. S., Hryhorenko, A. P., Vaskiv, O. V., Bets, I. O., Kustovska, I. M., Petrash, A. I., & Palahniuk, M. H. (2019). Features of women’s reproductive dysfunctions associated with prolonged stressful situations. Zaporozhye medical journal, 21(6), 764-769. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.6.186501
Yamamoto, K., Okazaki, A., Sakamoto, Y., & Funatsu, M. (2009). The relationship between premenstrual symptoms, menstrual pain, irregular menstrual cycles, and psychosocial stress among Japanese college students. Journal of physiological anthropology, 28(3), 129-136. https://doi.org/10.2114/jpa2.28.129
Pakharenko, L. V. (2018). Clinical and social aspects of dysmenorrhea development. Zaporozhye medical journal, 20(5), 687-691. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.5.141539
Nauholnyk, L. B. (2015). Psykholohiia stresu [Psychology of stress]. Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav. [in Ukrainian].
Mintser, O. P. (Ed.). (2010). Suchasni metody i zasoby dlia vyznachennia i diahnostuvannia emotsiinoho stresu [Modern methods and means for determining and diagnosing emotional stress]. Vinnytsia : VNTU [in Ukrainian].
Cohen, S. (1988). Perceived stress in a probability sample of the United States. In S. Spacapan, & S. Oskamp (Eds.), The social psychology of health (pp. 31-67). Sage Publications, Inc.
Tatarchuk, T. F., Tutchenko, T. N., & Zakharenko, N. F. (2009). Shkala otsenki perezhivaniya stressa Perceived Stress Scale (PSS): osnovnye etapy adaptatsii dlya zhenskogo naseleniya Ukrainy [Perceived Stress Scale (PSS): the main stages of adaptation for the female population of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy (pp. 606-613). Intermed. [in Russian].
Mayama, M., Umazume, T., Watari, H., Nishiguchi, S., Moromizato, T., & Watari, T. (2020). Frequency of night shift and menstrual cycle characteristics in Japanese nurses working under two or three rotating shifts. Journal of occupational health, 62(1), e12180. https://doi.org/10.1002/1348-9585.12180
Krut, Yu. Ya, & Zemliana N. A. (2020). Markery proliferatsii ta anhiohenezu pry hiperplastychnykh protsesakh endometriia v poiednanni z miomoiu matky [Markers of proliferation and angiogenesis in endometrial hyperplastic processes combined with uterine fibroids]. Zaporozhye medical journal, 22(2), 181-185. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.2.200583
Mutakha, G. S., Mwaliko, E., & Kirwa, P. (2020). Clinical bleeding patterns and management techniques of abnormal uterine bleeding at a teaching and referral hospital in Western Kenya. PloS one, 15(12), e0243166. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0243166
Singh, K., Agarwal, C., Pujani, M., Raychaudhuri, S., Sharma, N., Chauhan, V., Chawla, R., Ahuja, R., & Singh, M. (2019). A Clinicopathological Correlation of International Federation of Gynecology and Obstetrics's PALM-COEIN Classification of Abnormal Uterine Bleeding: Indian Scenario. Journal of mid-life health, 10(3), 147-152. https://doi.org/10.4103/jmh.JMH_128_18
Ansari, A., & Urooj, U. (2020). Study of causes behind abnormal uterine bleeding according to PALM- COEIN classification at a tertiary care hospital. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association, 70(1), 154-157. https://doi.org/10.5455/JPMA.2749
Poliakova, Ye. M., Lutsenko, N. S., & Haidai, N. V. (2019). Diahnostyka hiperplazii endometriia u rutynnii hinekolohichnii praktytsi [Diagnosis of endometrial hyperplasia in routine gynecological practice]. Zaporozhye medical journal, 21(1), 95-99. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155836
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
