Оцінка ефективності реабілітації при синдромі діабетичної стопи

Автор(и)

  • Т. Г. Бакалюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7619-0264
  • Н. Р. Макарчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-5196-1619
  • Х. М. Сенюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3048-1928
  • Г. О. Стельмах Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2992-3274
  • А. С. Сверстюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8644-0776

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.2.267251

Ключові слова:

діабетична стопа, Біоптрон, вправи Buerger–Allen, формула Баєса, виразка стопи

Анотація

Синдром діабетичної стопи стає все серйознішою проблемою охорони здоров’я і в розвинутих країнах, і в країнах, що розвиваються. Багатьом хворим на цукровий діабет, які мали діабетичну виразку стопи, а її лікування було малоефективним, здійснюють ампутацію кінцівки, що спричиняє інвалідизацію. Тому актуальним завданням є пошук і застосування в клінічній практиці ефективних методів лікування діабетичних виразок. Згідно з останніми дослідженнями, найбільш ефективними є реабілітаційні методи, що доповнюють відомі підходи до лікування. Втім, не всі вони вивчені достатньо.

Мета роботи – вивчити ефективність лікування синдрому діабетичної стопи у хворих на цукровий діабет при впровадженні в лікувальний процес поляризуючого світла апаратом Біоптрон і кінезіотерапевтичних вправ за методикою Buerger–Allen.

Матеріали та методи. Обстежили 35 хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи. Пацієнтів поділили на дві групи: основна група (n = 17) отримувала стандартне лікування відповідно до протоколу про надання медичної допомоги хворим із синдромом діабетичної стопи; у групі порівняння (n = 18) додатково до протокольного лікування призначили світлотерапевтичні процедури апаратом Біоптрон і кінезіотерапевтичні вправи за методикою Buerger–Allen.

Для вибору тактики лікування та прогнозування перебігу захворювання визначили кістково-плечовий індекс. Площу виразки виміряли за допомогою програми imitoMeasure для операційної системи Android. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Аналіз та опрацювання статистичних даних клінічних обстежень здійснили на персональному комп’ютері, використавши пакети прикладних програм Statistica 10 та MS Excel 2016.

Результати. Результати дослідження показали: добове зменшення дефекту рани в основній групі (ОГ) становило майже 1 % на добу, а у хворих із групи порівняння (ГП), яким додатково до стандартної терапії призначили світлотерапію поляризуючим світлом і кінезіотерапевтичні вправи за методикою Buerger–Allen, – 3–4 % на добу. Використовуючи формулу Баєса, розрахували імовірність повного загоєння виразки в ГП, що становила 0,3, а в ОГ – 0,06; це свідчить про більшу ефективність лікування із застосуванням додаткових немедикаментозних методів реабілітації.

Оцінювання показників якості життя хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи після застосування різних схем лікування підтвердило ефективність нової методики. Так, визначили достовірні відмінності за критерієм Манна–Вітні (р ˂ 0,05) між ОГ і ГП за такими показниками, як фізичне, рольове функціонування, біль, загальне здоров’я та емоційне функціонування. За результатами статистичного аналізу, кращий ефект спостерігали в ГП, де додатково застосовували поляризуюче світло та кінезіотерапію.

Висновки. Запропоноване комплексне лікування хворих на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи з додаванням світлотерапевтичних процедур поляризуючим світлом і кінезіотерапевтичних вправ за методикою Buerger–Allen вірогідно впливає на швидкість зменшення площі виразки та якість життя пацієнтів порівняно зі стандартним лікуванням (р < 0,05). Додаткову ефективність нової методики підтверджує формула Баєса. Так, імовірність повного загоєння виразки в ГП становила 0,3, а в ОГ – 0,06; це свідчить про більшу ефективність лікування із залученням немедикаментозних методів реабілітації.

Біографії авторів

Т. Г. Бакалюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

д-р мед. наук, професор каф. медичної реабілітації

Н. Р. Макарчук, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

канд. мед. наук, асистент каф. медичної реабілітації

Х. М. Сенюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

магістр зі спеціальності «Фізична терапія. Ерготерапія»

Г. О. Стельмах, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

канд. мед. наук, асистент каф. медичної реабілітації

А. С. Сверстюк, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України

д-р техн. наук, професор каф. медичної інформатики

Посилання

Armstrong, D. G., Boulton, A. J. M., & Bus, S. A. (2017). Diabetic Foot Ulcers and Their Recurrence. The New England journal of medicine, 376(24), 2367-2375. https://doi.org/10.1056/NEJMra1615439

Tönnies, T., Rathmann, W., Hoyer, A., Brinks, R., & Kuss, O. (2021). Quantifying the underestimation of projected global diabetes prevalence by the International Diabetes Federation (IDF) Diabetes Atlas. BMJ open diabetes research & care, 9(1), e002122. https://doi.org/10.1136/bmjdrc-2021-002122

Kasiya, M. M., Mang'anda, G. D., Heyes, S., Kachapila, R., Kaduya, L., Chilamba, J., Goodson, P., Chalulu, K., & Allain, T. J. (2017). The challenge of diabetic foot care: Review of the literature and experience at Queen Elizabeth Central Hospital in Blantyre, Malawi. Malawi medical journal, 29(2), 218-223. https://doi.org/10.4314/mmj.v29i2.26

IWGDF. (n.d.) IWGDF Guidelines. https://iwgdfguidelines.org/

Biagioni, R. B., Carvalho, B. V., Manzioni, R., Matielo, M. F., Brochado Neto, F. C., & Sacilotto, R. (2021). Smartphone application for wound area measurement in clinical practice. Journal of vascular surgery cases and innovative techniques, 7(2), 258-261. https://doi.org/10.1016/j.jvscit.2021.02.008

Aydın, E., & Ertuğrul, M. B. (2021). The role of rehabilitation in the management of diabetic foot wounds. Turkish journal of physical medicine and rehabilitation, 67(4), 389-398. https://doi.org/10.5606/tftrd.2021.8616

Hochlenert, D., & Fischer, C. (2022). Ventral Windowed Total Contact Casts Safely Offload Diabetic Feet and Allow Access to the Foot. Journal of diabetes science and technology, 16(1), 137-143. https://doi.org/10.1177/1932296820964069

Shapoval, S. D., Аlypova, О. E., Тrybushnyi, О. V., & Vasylevska, L. A. (2018). Kompleksne likuvannia syndromu diabetychnoi stopy z pozytsii fizychnoi ta reabilitatsiinoi medytsyny [Complex treatment of the diabetic foot syndrome: a view from principles of physical and rehabilitation medicine]. Klinicheskaia khirurgiia, 85(5), 70-73. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.70

Huang, J., Chen, J., Xiong, S., Huang, J., & Liu, Z. (2021). The effect of low-level laser therapy on diabetic foot ulcers: A meta-analysis of randomised controlled trials. International wound journal, 18(6), 763-776. https://doi.org/10.1111/iwj.13577

Santos, C. M. D., Rocha, R. B. D., Hazime, F. A., & Cardoso, V. S. (2021). A Systematic Review and Meta-Analysis of the Effects of Low-Level Laser Therapy in the Treatment of Diabetic Foot Ulcers. The international journal of lower extremity wounds, 20(3), 198-207. https://doi.org/10.1177/1534734620914439

Taheri Akardi, A., Fattahi, M., Epehrtaj, S., Ghahremani, Z., Pabdar, S., & Shayan, Z. (2020). Investigation of the Effect of Bioptron Light in Preventing the Formation of Scars in Diabetic and Non-Diabetic Mice. Armaghane Danesh, 25(1), 1-11. https://doi.org/10.52547/armaghanj.25.1.1

Lin, C. W., Hsu, B. R., Tsai, J. S., Yang, H. M., Lin, J. R., Lin, C. H., Huang, C. H., Hung, S. Y., & Huang, Y. Y. (2017). Effect of limb preservation status and body mass index on the survival of patients with limb-threatening diabetic foot ulcers. Journal of diabetes and its complications, 31(1), 180-185. https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2016.09.011

Development of the World Health Organization WHOQOL-BREF quality of life assessment. The WHOQOL Group. (1998). Psychological medicine, 28(3), 551-558. https://doi.org/10.1017/s0033291798006667

Balaneshinkordan, S., & Kotov, A. (2019). Bayesian approach to incorporating different types of biomedical knowledge bases into information retrieval systems for clinical decision support in precision medicine. Journal of biomedical informatics, 98, 103238. https://doi.org/10.1016/j.jbi.2019.103238

Jayalakshmi, M. S., Thenmozhi, P., & Vijayaragavan, R. (2020). Impact of chronic wound on quality of life among diabetic foot ulcer patients in a selected hospital of Guwahati, Assam, India. Ayu, 41(1), 19-23. https://doi.org/10.4103/ayu.AYU_33_20

Asharib Arshad, M., Arshad, S., Arshad, S., & Abbas, H. (2020). The Quality of Life in Patients with Diabetic Foot Ulcers. Journal of Diabetes & Metabolism, 11(2). https://doi.org/10.35248/2155-6156.20.11.e101

Sothornwit, J., Srisawasdi, G., Suwannakin, A., & Sriwijitkamol, A. (2018). Decreased health-related quality of life in patients with diabetic foot problems. Diabetes, metabolic syndrome and obesity : targets and therapy, 11, 35-43. https://doi.org/10.2147/DMSO.S154304

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження