Стан цитокінового профілю у вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки на стадії неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння різних ступенів під впливом розробленої програми комплексної терапії
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.2.268274Ключові слова:
неалкогольний стеатогепатит, цитокіновий профіль, ожиріння, ускладнення вагітності, вітамін Е, урсодезоксихолева кислотаАнотація
Мета роботи – оцінити стан цитокінового профілю у вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на стадії неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) на тлі ожиріння різних ступенів під впливом розробленої програми комплексної терапії.
Матеріали та методи. Обстежили 197 вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки на стадії неалкогольного стеатогепатиту в поєднанні з ожирінням. Основна (І) група – 98 вагітних із НАЖХП на стадії НАСГ на тлі ожиріння різних ступенів, яких поділили на 3 підгрупи залежно від індексу маси тіла (ІМТ). Так, до ІА підгрупи залучили 26 вагітних з ІМТ 25,0–29,9 кг/м2, ІВ – 48 жінок з ІМТ 30,0–34,9 кг/м2, ІС – 24 обстежених з ІМТ 35,0–39,9 кг/м2. Усім вагітним основної групи призначили комплексну терапію: вітамін Е у дозі 400 МО/добу, урсодезоксихолеву кислоту в дозі 15 мг/кг/добу, L-карнітин у дозі 3 г на добу. Групу порівняння склали 69 жінок із НАЖХП на стадії НАСГ та абдомінальним ожирінням, яких за ІМТ поділили на аналогічні підгрупи (ІІА – 23 пацієнтки, ІІВ – 25 обстежених, ІІС – 21 вагітна) й отримували базисну терапію. В контрольну групу залучили 30 практично здорових жінок. Для оцінювання цитокінового профілю за допомогою ELISPOT визначали рівень IL-1β, IL-6, IL-10 та TNF-α.
Результати. Аналіз цитокінового профілю в жінок із НАСГ та ожирінням показав наявність ланок системного запалення в групах обстеження. Це виявляли за підвищенням рівня прозапальних і зниженням протизапальних інтерлейкінів у сироватці крові вагітних. Призначення комплексного лікування сприяло зниженню активності запальної відповіді; це підтверджено покращенням показників цитокінової ланки.
Висновки. НАСГ під час вагітності супроводжується суттєвими змінами цитокінового профілю. Призначення комплексної терапії: вітаміну Е, урсодезоксихолевої кислоти та L-карнітину – є ефективним у лікуванні вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки на стадії неалкогольного стеатогепатиту завдяки кумулювальному та потенціювальному ефектам, зменшує прояви системного запалення шляхом нормалізації рівня цитокінів.
Посилання
EASL–EASD–Easo Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. (2016). Journal of Hepatology, 64(6), 1388-1402. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.11.004
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018, July 26). Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh [On approval and implementation of medical and technological documents standardizing medical care of chronicnon-infectious hepatitis (No. 530-p)]. [in Ukrainian] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2018-%D1%80#top
Francque, S. M., Marchesini, G., Kautz, A., Walmsley, M., Dorner, R., Lazarus, J. V., Zelber-Sagi, S., Hallsworth, K., Busetto, L., Frühbeck, G., Dicker, D., Woodward, E., Korenjak, M., Willemse, J., Koek, G. H., Vinker, S., Ungan, M., Mendive, J. M., & Lionis, C. (2021). Non-alcoholic fatty liver disease: A patient guideline. JHEP Reports, 3(5), 100322. https://doi.org/10.1016/j.jhepr.2021.100322
Younossi, Z. M. (2018). Nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis: Implications for Liver Transplantation. Liver Transplantation, 24(2), 166-170. https://doi.org/10.1002/lt.25003
Lefere, S., & Tacke, F. (2019). Macrophages in obesity and non-alcoholic fatty liver disease: Crosstalk with metabolism. JHEP Reports, 1(1), 30-43. https://doi.org/10.1016/j.jhepr.2019.02.004
Friedman, S. L., Neuschwander-Tetri, B. A., Rinella, M., & Sanyal, A. J. (2018). Mechanisms of NAFLD development and therapeutic strategies. Nature Medicine, 24(7), 908–922. https://doi.org/10.1038/s41591-018-0104-9
Konerman, M. A., Jones, J. C., & Harrison, S. A. (2018). Pharmacotherapy for Nash: Current and emerging. Journal of Hepatology, 68(2), 362-375. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2017.10.015
Dulai, P. S., Singh, S., Patel, J., Soni, M., Prokop, L. J., Younossi, Z., Sebastiani, G., Ekstedt, M., Hagstrom, H., Nasr, P., Stal, P., Wong, V. W.-S., Kechagias, S., Hultcrantz, R., & Loomba, R. (2017). Increased risk of mortality by fibrosis stage in nonalcoholic Fatty Liver Disease: Systematic review and meta-analysis. Hepatology, 65(5), 1557-1565. https://doi.org/10.1002/hep.29085
Lee, Y. W., & Yarrington, C. D. (2017). Obstetric outcomes in women with nonalcoholic fatty liver disease. Metabolic Syndrome and Related Disorders, 15(8), 387-392. https://doi.org/10.1089/met.2017.0058
Lao, T. T. (2020). Implications of abnormal liver function in pregnancy and non-alcoholic fatty liver disease. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 68, 2-11. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.02.011
Azzaroli, F., Mazzella, G., Marchesini, G., Brodosi, L., & Petroni, M. L. (2020). Fatty liver in pregnancy: A narrative review of two distinct conditions. Expert Review of Gastroenterology & Hepatology, 14(2), 127-135. https://doi.org/10.1080/17474124.2020.1715210
Sarkar, M., Grab, J., Dodge, J. L., Gunderson, E. P., Rubin, J., Irani, R. A., Cedars, M., & Terrault, N. (2020). Non-alcoholic fatty liver disease in pregnancy is associated with adverse maternal and perinatal outcomes. Journal of Hepatology, 73(3), 516-522. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.03.049
Duan, Y., Pan, X., Luo, J., Xiao, X., Li, J., Bestman, P. L., & Luo, M. (2022). Association of inflammatory cytokines with non-alcoholic fatty liver disease. Frontiers in Immunology, 13. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.880298
Westbrook, R. H., Dusheiko, G., & Williamson, C. (2016). Pregnancy and liver disease. Journal of Hepatology, 64(4), 933-945. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.11.030
Chen, J., Zhou, H., Jin, H., & Liu, K. (2022). Role of inflammatory factors in mediating the effect of lipids on nonalcoholic fatty liver disease: A two-step, multivariable Mendelian randomization study. Nutrients, 14(20), 4434. https://doi.org/10.3390/nu14204434
Dufour, J. F., Oneta, C. M., Gonvers, J. J., Bihl, F., Cerny, A., Cereda, J. M., Zala, J. F., Helbling, B., Steuerwald, M., & Zimmermann, A. (2006). Randomized placebo-controlled trial of Ursodeoxycholic acid with vitamin E in nonalcoholic steatohepatitis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 4(12), 1537-1543. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2006.09.025
Haedrich, M., & Dufour, J.-F. (2011). UDCA for NASH: End of the story? Journal of Hepatology, 54(5), 856-858. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.10.009
Ratziu, V., Francque, S., & Sanyal, A. (2022). Breakthroughs in therapies for Nash and remaining challenges. Journal of Hepatology, 76(6), 1263-1278. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2022.04.002
Ratziu, V., de Ledinghen, V., Oberti, F., Mathurin, P., Wartelle-Bladou, C., Renou, C., Sogni, P., Maynard, M., Larrey, D., Serfaty, L., Bonnefont-Rousselot, D., Bastard, J.-P., Rivière, M., & Spénard, J. (2011). A randomized controlled trial of high-dose ursodesoxycholic acid for nonalcoholic steatohepatitis. Journal of Hepatology, 54(5), 1011-1019. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2010.08.030
Geier, A., Rinella, M. E., Balp, M.-M., McKenna, S. J., Brass, C. A., Przybysz, R., Cai, J., Knight, A., Gavaghan, M., Howe, T., Rosen, D., & Ratziu, V. (2021). Real-world burden of nonalcoholic steatohepatitis. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 19(5), 1020-1029.e7. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.06.064
Oseini, A. M., & Sanyal, A. J. (2017). Therapies in non-alcoholic steatohepatitis (NASH). Liver International, 37, 97-103. https://doi.org/10.1111/liv.13302
Pierantonelli, I., & Svegliati-Baroni, G. (2019). Nonalcoholic fatty liver disease: Basic pathogenetic mechanisms in the progression from NAFLD to nash. Transplantation, 103(1). https://doi.org/10.1097/tp.0000000000002480
Sasso, M., Miette, V., Sandrin, L., & Beaugrand, M. (2012). The controlled attenuation parameter (CAP): A novel tool for the non-invasive evaluation of steatosis using Fibroscan®. Clinics and Research in Hepatology and Gastroenterology, 36(1), 13-20. https://doi.org/10.1016/j.clinre.2011.08.001
Goldstein, R. F., Abell, S. K., Ranasinha, S., Misso, M., Boyle, J. A., Black, M. H., Li, N., Hu, G., Corrado, F., Rode, L., Kim, Y. J., Haugen, M., Song, W. O., Kim, M. H., Bogaerts, A., Devlieger, R., Chung, J. H., & Teede, H. J. (2017). Association of gestational weight gain with maternal and infant outcomes. JAMA, 317(21), 2207. https://doi.org/10.1001/jama.2017.3635
Lim, A. W., Van Schalkwyk, M. C., Maani Hessari, N., & Petticrew, M. P. (2019). Pregnancy, fertility, breastfeeding, and alcohol consumption: An analysis of framing and completeness of information disseminated by alcohol industry–funded organizations. Journal of Studies on Alcohol and Drugs, 80(5), 524-533. https://doi.org/10.15288/jsad.2019.80.524
Dyah, A., & Rahadina, R. (2021). Metabolic associated fatty liver disease and adverse maternal and fetal outcomes: A systematic review and meta-analysis. Clinical and Experimental Hepatology, 7(3), 305-311. https://doi.org/10.5114/ceh.2021.109228
Qian, Y., Zhang, Y., Fan, X., Yan, H., Li, X., Fan, Y., Song, Y., Ma, S., Hu, Z., Gao, X., & Yang, J. (2022). Nonalcoholic fatty liver disease and adverse pregnancy outcomes in women with normal prepregnant weight. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 108(2), 463-471. https://doi.org/10.1210/clinem/dgac567
Li, N., & Zhao, H. (2021). Role of carnitine in non-alcoholic fatty liver disease and other related diseases: An update. Frontiers in Medicine, 8. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.689042
Dufour, J.-F., Anstee, Q. M., Bugianesi, E., Harrison, S., Loomba, R., Paradis, V., Tilg, H., Wong, V. W.-S., & Zelber-sagi, S. (2022). Current therapies and new developments in Nash. Gut, 71(10), 2123-2134. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2021-326874
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
