Сучасні алгоритми діагностики хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Автор(и)

  • Я. Ю. Майстрович Запорізький державний медичний університет, ННМЦ «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9005-2864
  • М. Ю. Колесник Запорізький державний медичний університет, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7566-1899

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.1.270044

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність, збережена фракція викиду лівого шлуночка, діагностика

Анотація

Хронічна серцева недостатність залишається однією з основних причин смертності та зниження якості життя в Україні та світі. Понад 50 % усіх хворих на хронічну серцеву недостатність становлять пацієнти зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

У сучасних рекомендаціях детально висвітлено критерії виявлення серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, проте відкритим залишається питання щодо своєчасної діагностики хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка.

В огляді наведено чотири алгоритми діагностики цього стану, що представлені міжнародними науковими товариствами в останні роки: Європейські рекомендації з діагностики та лікування гострої та хронічної серцевої недостатності (2021); Алгоритм діагностики хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка клініки Mayo (2018); Алгоритм діагностики хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка Асоціації серцевої недостатності (HFA) Європейського товариства кардіологів (ESC) (2019); Експертний консенсус Європейської асоціації серцево-судинної візуалізації (EACVI): Мультимодальна візуалізація в пацієнтів із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (2021 р.). Проаналізовано головні переваги, обмеження та недоліки кожного з них. Докладно описано етапи діагностичного пошуку.

Огляд проілюстровано схематичним зображенням новітніх шкал.

Біографії авторів

Я. Ю. Майстрович, Запорізький державний медичний університет, ННМЦ «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету, Україна

очний аспірант каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

М. Ю. Колесник, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

Посилання

Serhiyenko, V. A., & Serhiyenko, A. A. (2022). Tsukrovyi diabet i khronichna sertseva nedostatnist [Diabetes mellitus and congestive heart failure]. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal, 18(1), 57-69. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.1.2022.1146

Voronkov, L. H., Amosova, K. M., Dziak, H. V., Zharinov, O. I., Kovalenko, V. M., Korkushko, O. V., Nesukai, O. H., Parkhomenko, O. M., Rudyk, Yu. S., & Sychov, O. S. (2017). Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti (2017) [Guidelines of Ukrainian Association of Cardiology on Diagnosis and Treatment of Chronic Heart failure (2017)] Sertseva nedostatnist i komorbidni stany, (1, Suppl 1), 1-66. [in Ukrainian].

Kolesnyk, М. О. (2019). Porivnialna kharakterystyka funktsionalnykh parametriv u patsiientiv z khronichnoiu sertsevoiu nedostatnistiu zi znyzhenoiu fraktsiieiu vykydu livoho shlunochka zalezhno vid variantu zalizodefitsytu [Comparative Characteristics of the Functional Parameters in Patients with Chronic Heart Failure with Reduced Left Ventricular Ejection Fraction Depending on Iron Deficiency Type]. Art of Medicine, (3), 39-46. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21802/artm.2019.3.11.39

Agarwal, M. A., Fonarow, G. C., & Ziaeian, B. (2021). National Trends in Heart Failure Hospitalizations and Readmissions From 2010 to 2017. JAMA cardiology, 6(8), 952-956. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.7472

Lang, R. M., Badano, L. P., Mor-Avi, V., Afilalo, J., Armstrong, A., Ernande, L., Flachskampf, F. A., Foster, E., Goldstein, S. A., Kuznetsova, T., Lancellotti, P., Muraru, D., Picard, M. H., Rietzschel, E. R., Rudski, L., Spencer, K. T., Tsang, W., & Voigt, J. U. (2015). Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Journal of the American Society of Echocardiography, 28(1), 1-39.e14. https://doi.org/10.1016/j.echo.2014.10.003

McDonagh, T. A., Metra, M., Adamo, M., Gardner, R. S., Baumbach, A., Böhm, M., Burri, H., Butler, J., Čelutkienė, J., Chioncel, O., Cleland, J. G. F., Coats, A. J. S., Crespo-Leiro, M. G., Farmakis, D., Gilard, M., Heymans, S., Hoes, A. W., Jaarsma, T., Jankowska, E. A., Lainscak, M., … ESC Scientific Document Group (2021). 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European heart journal, 42(36), 3599-3726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368

Dunlay, S. M., Roger, V. L., & Redfield, M. M. (2017). Epidemiology of heart failure with preserved ejection fraction. Nature reviews. Cardiology, 14(10), 591-602. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2017.65

Pfeffer, M. A., Shah, A. M., & Borlaug, B. A. (2019). Heart Failure With Preserved Ejection Fraction In Perspective. Circulation research, 124(11), 1598-1617. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.119.313572

Borlaug, B. A. (2020). Evaluation and management of heart failure with preserved ejection fraction. Nature reviews. Cardiology, 17(9), 559-573. https://doi.org/10.1038/s41569-020-0363-2

Sun, Y., Wang, N., Li, X., Zhang, Y., Yang, J., Tse, G., & Liu, Y. (2021). Predictive value of H2 FPEF score in patients with heart failure with preserved ejection fraction. ESC heart failure, 8(2), 1244-1252. https://doi.org/10.1002/ehf2.13187

Nair, N. (2020). Epidemiology and pathogenesis of heart failure with preserved ejection fraction. Reviews in cardiovascular medicine, 21(4), 531-540. https://doi.org/10.31083/j.rcm.2020.04.154

Kapłon-Cieślicka, A., Kupczyńska, K., Dobrowolski, P., Michalski, B., Jaguszewski, M. J., Banasiak, W., Burchardt, P., Chrzanowski, Ł., Darocha, S., Domienik-Karłowicz, J., Drożdż, J., Fijałkowski, M., Filipiak, K. J., Gruchała, M., Jankowska, E. A., Jankowski, P., Kasprzak, J. D., Kosmala, W., Lipiec, P., Mitkowski, P., … "Club 30" Of The Polish Cardiac Society, O. B. O. (2020). On the search for the right definition of heart failure with preserved ejection fraction. Cardiology journal, 27(5), 449-468. https://doi.org/10.5603/CJ.a2020.0124

Pieske, B., Tschöpe, C., de Boer, R. A., Fraser, A. G., Anker, S. D., Donal, E., Edelmann, F., Fu, M., Guazzi, M., Lam, C. S. P., Lancellotti, P., Melenovsky, V., Morris, D. A., Nagel, E., Pieske-Kraigher, E., Ponikowski, P., Solomon, S. D., Vasan, R. S., Rutten, F. H., Voors, A. A., … Filippatos, G. (2019). How to diagnose heart failure with preserved ejection fraction: the HFA-PEFF diagnostic algorithm: a consensus recommendation from the Heart Failure Association (HFA) of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, 40(40), 3297-3317. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz641

Kolesnyk, M. Yu. (2021). Vyznachennia miokardialnoi roboty – nova kontseptsiia neinvazyvnoi otsinky systolichnoi funktsii livoho shlunochka [Estimation of myocardial work – a new concept of non-invasive left ventricular systolic function assessment]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 28(1), 56-65. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2021.1.5665

Nakagawa, Y., Nishikimi, T., & Kuwahara, K. (2019). Atrial and brain natriuretic peptides: Hormones secreted from the heart. Peptides, 111, 18-25. https://doi.org/10.1016/j.peptides.2018.05.012

Goetze, J. P., Bruneau, B. G., Ramos, H. R., Ogawa, T., de Bold, M. K., & de Bold, A. J. (2020). Cardiac natriuretic peptides. Nature reviews. Cardiology, 17(11), 698-717. https://doi.org/10.1038/s41569-020-0381-0

Mueller, C., McDonald, K., de Boer, R. A., Maisel, A., Cleland, J. G. F., Kozhuharov, N., Coats, A. J. S., Metra, M., Mebazaa, A., Ruschitzka, F., Lainscak, M., Filippatos, G., Seferovic, P. M., Meijers, W. C., Bayes-Genis, A., Mueller, T., Richards, M., Januzzi, J. L., Jr, & Heart Failure Association of the European Society of Cardiology (2019). Heart Failure Association of the European Society of Cardiology practical guidance on the use of natriuretic peptide concentrations. European journal of heart failure, 21(6), 715-731. https://doi.org/10.1002/ejhf.1494

Çavuşoğlu, Y., Alper, A. T., Altay, H., Çelik, A., Demirkan, B., Güvenç, T. S., Küçükoğlu, M. S., Nalbantgil, S., Özdemir, M., Özin, B., Sayın, T., Yıldırımtürk, Ö., Yılmaz, M. B., & Zorkun, C. (2019). Natriuretic Peptides in Clinical Practice. Anatolian journal of cardiology, 21(Suppl 1), 1-40. https://doi.org/10.14744/AnatolJCardiol.2019.55623

Harada, E., Mizuno, Y., Kugimiya, F., Shono, M., Maeda, H., Yano, N., & Yasue, H. (2018). Sex Differences in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction Reflected by B-type Natriuretic Peptide Level. The American journal of the medical sciences, 356(4), 335-343. https://doi.org/10.1016/j.amjms.2018.06.009

Nishikimi, T., & Nakagawa, Y. (2021). Potential pitfalls when interpreting plasma BNP levels in heart failure practice. Journal of cardiology, 78(4), 269-274. https://doi.org/10.1016/j.jjcc.2021.05.003

Reddy, Y. N. V., Carter, R. E., Obokata, M., Redfield, M. M., & Borlaug, B. A. (2018). A Simple, Evidence-Based Approach to Help Guide Diagnosis of Heart Failure With Preserved Ejection Fraction. Circulation, 138(9), 861-870. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.034646

Suzuki, S., Kaikita, K., Yamamoto, E., Sueta, D., Yamamoto, M., Ishii, M., Ito, M., Fujisue, K., Kanazawa, H., Araki, S., Arima, Y., Takashio, S., Usuku, H., Nakamura, T., Sakamoto, K., Izumiya, Y., Soejima, H., Kawano, H., Jinnouchi, H., Matsui, K., … Tsujita, K. (2020). H2 FPEF score for predicting future heart failure in stable outpatients with cardiovascular risk factors. ESC heart failure, 7(1), 65-74. https://doi.org/10.1002/ehf2.12570

Sueta, D., Yamamoto, E., Nishihara, T., Tokitsu, T., Fujisue, K., Oike, F., Takae, M., Usuku, H., Takashio, S., Arima, Y., Suzuki, S., Nakamura, T., Ito, M., Kanazawa, H., Sakamoto, K., Kaikita, K., & Tsujita, K. (2019). H2FPEF Score as a Prognostic Value in HFpEF Patients. American journal of hypertension, 32(11), 1082-1090. https://doi.org/10.1093/ajh/hpz108

Tao, Y., Wang, W., Zhu, J., You, T., Li, Y., & Zhou, X. (2021). H2FPEF score predicts 1-year rehospitalisation of patients with heart failure with preserved ejection fraction. Postgraduate medical journal, 97(1145), 164-167. https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2019-137434

Melillo, E., Masarone, D., Oh, J. K., Verrengia, M., Valente, F., Vastarella, R., Ammendola, E., Pacileo, R., & Pacileo, G. (2021). Echocardiography in Advanced Heart Failure for Diagnosis, Management, and Prognosis. Heart failure clinics, 17(4), 547-560. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2021.05.001

Lüscher T. F. (2021). Classification of heart failure: A farewell to ejection fraction?. Anatolian journal of cardiology, 25(1), 2-6. https://doi.org/10.14744/AnatolJCardiol.2020.70138

Fonarow, G. C. (2017). Refining Classification of Heart Failure Based on Ejection Fraction. JACC. Heart failure, 5(11), 808-809. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2017.08.011

Yap, J., Lim, F. Y., Gao, F., Teo, L. L., Lam, C. S., & Yeo, K. K. (2015). Correlation of the New York Heart Association Classification and the 6-Minute Walk Distance: A Systematic Review. Clinical cardiology, 38(10), 621-628. https://doi.org/10.1002/clc.22468

Ganga, H. V., & Jantz, J. (2016). The Limitations of the 6-Minute Walk Test as a Measurement Tool in Chronic Heart Failure Patients. Revista espanola de cardiologia (English ed.), 69(6), 629. https://doi.org/10.1016/j.rec.2016.01.024

Nishi, T., Kobayashi, Y., Christle, J. W., Cauwenberghs, N., Boralkar, K., Moneghetti, K., Amsallem, M., Hedman, K., Contrepois, K., Myers, J., Mahaffey, K. W., Schnittger, I., Kuznetsova, T., Palaniappan, L., & Haddad, F. (2020). Incremental value of diastolic stress test in identifying subclinical heart failure in patients with diabetes mellitus. European heart journal. Cardiovascular Imaging, 21(8), 876-884. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeaa070

Obokata, M., Reddy, Y. N. V., & Borlaug, B. A. (2020). Diastolic Dysfunction and Heart Failure With Preserved Ejection Fraction: Understanding Mechanisms by Using Noninvasive Methods. JACC. Cardiovascular imaging, 13(1 Pt 2), 245-257. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2018.12.034

Smiseth, O. A., Morris, D. A., Cardim, N., Cikes, M., Delgado, V., Donal, E., Flachskampf, F. A., Galderisi, M., Gerber, B. L., Gimelli, A., Klein, A. L., Knuuti, J., Lancellotti, P., Mascherbauer, J., Milicic, D., Seferovic, P., Solomon, S., Edvardsen, T., Popescu, B. A., & Reviewers: This document was reviewed by members of the 2018-2020 EACVI Scientific Documents Committee (2022). Multimodality imaging in patients with heart failure and preserved ejection fraction: an expert consensus document of the European Association of Cardiovascular Imaging. European heart journal. Cardiovascular Imaging, 23(2), e34-e61. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeab154

Inoue, K., Khan, F. H., Remme, E. W., Ohte, N., García-Izquierdo, E., Chetrit, M., Moñivas-Palomero, V., Mingo-Santos, S., Andersen, Ø. S., Gude, E., Andreassen, A. K., Wang, T. K. M., Kikuchi, S., Stugaard, M., Ha, J. W., Klein, A. L., Nagueh, S. F., & Smiseth, O. A. (2021). Determinants of left atrial reservoir and pump strain and use of atrial strain for evaluation of left ventricular filling pressure. European heart journal. Cardiovascular Imaging, 23(1), 61-70. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeaa415

Morris, D. A., Belyavskiy, E., Aravind-Kumar, R., Kropf, M., Frydas, A., Braunauer, K., Marquez, E., Krisper, M., Lindhorst, R., Osmanoglou, E., Boldt, L. H., Blaschke, F., Haverkamp, W., Tschöpe, C., Edelmann, F., Pieske, B., & Pieske-Kraigher, E. (2018). Potential Usefulness and Clinical Relevance of Adding Left Atrial Strain to Left Atrial Volume Index in the Detection of Left Ventricular Diastolic Dysfunction. JACC. Cardiovascular imaging, 11(10), 1405-1415. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2017.07.029

Andersen, O. S., Smiseth, O. A., Dokainish, H., Abudiab, M. M., Schutt, R. C., Kumar, A., Sato, K., Harb, S., Gude, E., Remme, E. W., Andreassen, A. K., Ha, J. W., Xu, J., Klein, A. L., & Nagueh, S. F. (2017). Estimating Left Ventricular Filling Pressure by Echocardiography. Journal of the American College of Cardiology, 69(15), 1937-1948. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.01.058

Lancellotti, P., Galderisi, M., Edvardsen, T., Donal, E., Goliasch, G., Cardim, N., Magne, J., Laginha, S., Hagendorff, A., Haland, T. F., Aaberge, L., Martinez, C., Rapacciuolo, A., Santoro, C., Ilardi, F., Postolache, A., Dulgheru, R., Mateescu, A. D., Beladan, C. C., Deleanu, D., … Popescu, B. A. (2017). Echo-Doppler estimation of left ventricular filling pressure: results of the multicentre EACVI Euro-Filling study. European heart journal. Cardiovascular Imaging, 18(9), 961-968. https://doi.org/10.1093/ehjci/jex067

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-06

Номер

Том 25 № 1 (2023): Запорізький медичний журнал

Розділ

Огляд

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).