Рівень селену в плазмі крові дітей із Helicobacter pylori-асоційованими захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту

Автор(и)

  • Т. В. Сорокман Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7615-3466
  • І. С. Сокольник Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7632-885X

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.3.272785

Ключові слова:

діти, H. pylori-асоційовані захворювання, селен

Анотація

Незважаючи на успіхи в лікуванні хворих, Helicobacter pylori інфекція залишається найпоширенішим бактеріальним патогеном людини, інфікуючи половину населення світу. У значної частки людей H. pylori спричиняє гастродуоденальні захворювання, зокрема хронічний антральний гастрит і виразкову хворобу. Можлива роль селену в перебігу хронічної запальної H. pylori-асоційованої патології верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей досі не повністю досліджена та зрозуміла.

Мета роботи – визначити рівень селену в плазмі крові дітей із Helicobacter pylori-асоційованими захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 135 дітей шкільного віку, хворих Helicobacter pylori-асоційовані захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, які сформували основну групу дослідження (55 дітей із хронічним гастритом (ХГ), 57 осіб із хронічним гастродуоденітом (ХГД), 23 пацієнти з виразкою дванадцятипалої кишки (ВДПК). Обстежили також 20 практично здорових дітей відповідного віку, котрих залучили у групу порівняння. Кількісно селен у плазмі крові визначали за допомогою мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (МС-ІСП) на спектрометрі Optima 2000 DV (Perkin Elmer, США).

Результати. Найнижчий рівень селену в плазмі крові зареєстрували в дітей, хворих на H. pylori-негативну ВДПК (67,81 ± 2,67 мкг/л), а в дітей із H. pylori-асоційованою ВДПК його рівень вищий, становить 73,56 ± 2,34 мкг/л (p < 0,05), але не досяг рівня в дітей групи порівняння. Аналогічний напрям змін концентрації селену в плазмі крові спостерігали в дітей із ХГД: вищі показники селену зафіксовано в дітей із H. pylori-позитивним ХГД порівняно з H. pylori-негативним ХГД (75,61 ± 2,48 мкг/л і 70,99 ± 2,31 мкг/л відповідно, p < 0,05).

Висновки. Визначили вірогідно нижчі рівні селену в плазмі крові дітей, хворих на хронічні деструктивно-запальні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. Це можна пояснити гострою фазою запалення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, що призводить до зниження всмоктування селену. У H. pylori-позитивних дітей рівень селену вірогідно вищий порівняно з H. pylori-негативними дітьми; це вказує на можливу роль селену в патогенезі та наступному прогресуванні H. pylori-асоційованих захворювань.

Біографії авторів

Т. В. Сорокман, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

д-р мед. наук, професор каф. педіатрії та медичної генетики

І. С. Сокольник, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

студентка V курсу

Посилання

Georgopoulos, S. D., Michopoulos, S., Rokkas, T., Apostolopoulos, P., Giamarellos, E., Kamberoglou, D., Mentis, A., & Triantafyllou, K. (2020). Hellenic consensus on Helicobacter pylori infection. Annals of gastroenterology, 33(2), 105-124. https://doi.org/10.20524/aog.2020.0446

Sabbagh, P., Javanian, M., Koppolu, V., Vasigala, V. R., & Ebrahimpour, S. (2019). Helicobacter pylori infection in children: an overview of diagnostic methods. European journal of clinical microbiology & infectious diseases, 38(6), 1035-1045. https://doi.org/10.1007/s10096-019-03502-5

Okuda, M., Lin, Y., & Kikuchi, S. (2019). Helicobacter pylori Infection in Children and Adolescents. Advances in experimental medicine and biology, 1149, 107-120. https://doi.org/10.1007/5584_2019_361

Weigt, J., Malfertheiner, P., Canbay, A., Haybaeck, J., Bird-Lieberman, E., & Link, A. (2020). Blue Light Imaging and Linked Color Imaging for the Characterization of Mucosal Changes in Chronic Gastritis: A Clinicians View and Brief Technical Report. Digestive diseases, 38(1), 9-14. https://doi.org/10.1159/000501265

Cai, Q., Shi, P., Yuan, Y., Peng, J., Ou, X., Zhou, W., Li, J., Su, T., Lin, L., Cai, S., He, Y., & Xu, J. (2021). Inflammation-Associated Senescence Promotes Helicobacter pylori-Induced Atrophic Gastritis. Cellular and molecular gastroenterology and hepatology, 11(3), 857-880. https://doi.org/10.1016/j.jcmgh.2020.10.015

Tang, L., Tang, B., Lei, Y., Yang, M., Wang, S., Hu, S., Xie, Z., Liu, Y., Vlodavsky, I., & Yang, S. (2021). Helicobacter pylori-Induced Heparanase Promotes H. pylori Colonization and Gastritis. Frontiers in immunology, 12, 675747. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.675747

Dhar, P., Ng, G. Z., & Sutton, P. (2016). How host regulation of Helicobacter pylori-induced gastritis protects against peptic ulcer disease and gastric cancer. American journal of physiology. Gastrointestinal and liver physiology, 311(3), G514-G520. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00146.2016

Zamani, M., Ebrahimtabar, F., Zamani, V., Miller, W. H., Alizadeh-Navaei, R., Shokri-Shirvani, J., & Derakhshan, M. H. (2018). Systematic review with meta-analysis: the worldwide prevalence of Helicobacter pylori infection. Alimentary pharmacology & therapeutics, 47(7), 868-876. https://doi.org/10.1111/apt.14561

Reshetnyak, V. I., & Reshetnyak, T. M. (2017). Significance of dormant forms of Helicobacter pylori in ulcerogenesis. World journal of gastroenterology, 23(27), 4867-4878. https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i27.4867

Rosu, O. M., Gimiga, N., Stefanescu, G., Anton, C., Paduraru, G., Tataranu, E., Balan, G. G., & Diaconescu, S. (2022). Helicobacter pylori Infection in a Pediatric Population from Romania: Risk Factors, Clinical and Endoscopic Features and Treatment Compliance. Journal of clinical medicine, 11(9), 2432. https://doi.org/10.3390/jcm11092432

Shi, H., Li, Y., Dong, C., Si, G., Xu, Y., Peng, M., & Li, Y. (2022). Helicobacter pylori infection and the progression of atherosclerosis: A systematic review and meta-analysis. Helicobacter, 27(1), e12865. https://doi.org/10.1111/hel.12865

Borka Balas, R., Meliț, L. E., & Mărginean, C. O. (2022). Worldwide Prevalence and Risk Factors of Helicobacter pylori Infection in Children. Children (Basel, Switzerland), 9(9), 1359. https://doi.org/10.3390/children9091359

Mărginean, C. D., Mărginean, C. O., & Meliț, L. E. (2022). Helicobacter pylori-Related Extraintestinal Manifestations-Myth or Reality. Children (Basel, Switzerland), 9(9), 1352. https://doi.org/10.3390/children9091352

Yu, J. H., Zhao, Y., Wang, X. F., & Xu, Y. C. (2022). Evaluation of Anti-Helicobacter pylori IgG Antibodies for the Detection of Helicobacter pylori Infection in Different Populations. Diagnostics (Basel, Switzerland), 12(5), 1214. https://doi.org/10.3390/diagnostics12051214

Suzuki, S., Esaki, M., Kusano, C., Ikehara, H., & Gotoda, T. (2019). Development of Helicobacter pylori treatment: How do we manage antimicrobial resistance?. World journal of gastroenterology, 25(16), 1907-1912. https://doi.org/10.3748/wjg.v25.i16.1907

Calado, C. R. C. (2022). Antigenic and conserved peptides from diverse Helicobacter pylori antigens. Biotechnology letters, 44(3), 535-545. https://doi.org/10.1007/s10529-022-03238-x

Galoș, F., Boboc, C., Ieșanu, M. I., Anghel, M., Ioan, A., Iana, E., Coșoreanu, M. T., & Boboc, A. A. (2023). Antibiotic Resistance and Therapeutic Efficacy of Helicobacter pylori Infection in Pediatric Patients-A Tertiary Center Experience. Antibiotics (Basel, Switzerland), 12(1), 146. https://doi.org/10.3390/antibiotics12010146

Xu, C., Wu, Y., & Xu, S. (2022). Association between Helicobacter pylori infection and growth outcomes in children: A meta-analysis. Helicobacter, 27(1), e12861. https://doi.org/10.1111/hel.12861

Ebrahimi, Z., Masoodi, M., Aslani, Z., Naghshi, S., Khalighi Sikaroudi, M., & Shidfar, F. (2022). Association between dietary antioxidant index and risk of Helicobacter pylori infection among adults: a case-control study. BMC gastroenterology, 22(1), 413. https://doi.org/10.1186/s12876-022-02488-3

Aslan, A., Karapinar, H. S., Kilicel, F., Boyacıoğlu, T., Pekin, C., Toprak, Ş. S., Cihan, M., & Yilmaz, B. S. (2023). Trace element levels in serum and gastric mucosa in patients with Helicobacter pylori positive and negative gastritis. Journal of trace elements in medicine and biology, 75, 127108. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2022.127108

Weisshof, R., & Chermesh, I. (2015). Micronutrient deficiencies in inflammatory bowel disease. Current opinion in clinical nutrition and metabolic care, 18(6), 576-581. https://doi.org/10.1097/MCO.0000000000000226

Ehrlich, S., Mark, A. G., Rinawi, F., Shamir, R., & Assa, A. (2020). Micronutrient Deficiencies in Children With Inflammatory Bowel Diseases. Nutrition in clinical practice, 35(2), 315-322. https://doi.org/10.1002/ncp.10373

Han, Y. M., Yoon, H., Lim, S., Sung, M. K., Shin, C. M., Park, Y. S., Kim, N., Lee, D. H., & Kim, J. S. (2017). Risk Factors for Vitamin D, Zinc, and Selenium Deficiencies in Korean Patients with Inflammatory Bowel Disease. Gut and liver, 11(3), 363-369. https://doi.org/10.5009/gnl16333

Wu, Z., Pan, D., Jiang, M., Sang, L., & Chang, B. (2021). Selenium-Enriched Lactobacillus acidophilus Ameliorates Dextran Sulfate Sodium-Induced Chronic Colitis in Mice by Regulating Inflammatory Cytokines and Intestinal Microbiota. Frontiers in medicine, 8, 716816. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.716816

Mojadadi, A., Au, A., Salah, W., Witting, P., & Ahmad, G. (2021). Role for Selenium in Metabolic Homeostasis and Human Reproduction. Nutrients, 13(9), 3256. https://doi.org/10.3390/nu13093256

Kieliszek, M., & Bano, I. (2022). Selenium as an important factor in various disease states - a review. EXCLI journal, 21, 948-966. https://doi.org/10.17179/excli2022-5137

Pecoraro, B. M., Leal, D. F., Frias-De-Diego, A., Browning, M., Odle, J., & Crisci, E. (2022). The health benefits of selenium in food animals: a review. Journal of animal science and biotechnology, 13(1), 58. https://doi.org/10.1186/s40104-022-00706-2

Ministry of Health of Ukraine. (2013, January 29). Pro zatverdzhennia unifikovanykh klinichnykh protokoliv medychnoi dopomohy ditiam iz zakhvoriuvanniamy orhaniv travlennia. : Nakaz MOZ Ukrainy vіd 29.01.2013 No. 59 [On approval of unified clinical protocols for medical care for children with diseases of the digestive organs (No. 59)]. https://zakononline.com.ua/documents/show/117384___678244

Waskito, L. A., & Yamaoka, Y. (2019). The Story of Helicobacter pylori: Depicting Human Migrations from the Phylogeography. Advances in experimental medicine and biology, 1149, 1-16. https://doi.org/10.1007/5584_2019_356

Morán-Serradilla, C., Angulo-Elizari, E., Henriquez-Figuereo, A., Sanmartín, C., Sharma, A. K., & Plano, D. (2022). Seleno-Metabolites and Their Precursors: A New Dawn for Several Illnesses?. Metabolites, 12(9), 874. https://doi.org/10.3390/metabo12090874

Kieliszek, M. (2019). Selenium⁻Fascinating Microelement, Properties and Sources in Food. Molecules (Basel, Switzerland), 24(7), 1298. https://doi.org/10.3390/molecules24071298

Rayman, M. P. (2020). Selenium intake, status, and health: a complex relationship. Hormones (Athens, Greece), 19(1), 9-14. https://doi.org/10.1007/s42000-019-00125-5

Liu, H., Xiao, C., Qiu, T., Deng, J., Cheng, H., Cong, X., Cheng, S., Rao, S., & Zhang, Y. (2022). Selenium Regulates Antioxidant, Photosynthesis, and Cell Permeability in Plants under Various Abiotic Stresses: A Review. Plants (Basel, Switzerland), 12(1), 44. https://doi.org/10.3390/plants12010044

Tinggi, U., & Perkins, A. V. (2022). Selenium Status: Its Interactions with Dietary Mercury Exposure and Implications in Human Health. Nutrients, 14(24), 5308. https://doi.org/10.3390/nu14245308

Sumner, S. E., Markley, R. L., & Kirimanjeswara, G. S. (2019). Role of Selenoproteins in Bacterial Pathogenesis. Biological trace element research, 192(1), 69-82. https://doi.org/10.1007/s12011-019-01877-2

Tsuji, P. A., Santesmasses, D., Lee, B. J., Gladyshev, V. N., & Hatfield, D. L. (2021). Historical Roles of Selenium and Selenoproteins in Health and Development: The Good, the Bad and the Ugly. International journal of molecular sciences, 23(1), 5. https://doi.org/10.3390/ijms23010005

Safarzad, M., Besharat, S., Salimi, S., Azarhoush, R., Behnampour, N., & Joshaghani, H. R. (2019). Association between selenium, cadmium, and arsenic levels and genetic polymorphisms in DNA repair genes (XRCC5, XRCC6) in gastric cancerous and non-cancerous tissue. Journal of trace elements in medicine and biology, 55, 89-95. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2019.06.003

Kudva, A. K., Shay, A. E., & Prabhu, K. S. (2015). Selenium and inflammatory bowel disease. American journal of physiology. Gastrointestinal and liver physiology, 309(2), G71-G77. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00379.2014

Ustündağ, Y., Boyacioğlu, S., Haberal, A., Demirhan, B., & Bilezikçi, B. (2001). Plasma and gastric tissue selenium levels in patients with Helicobacter pylori infection. Journal of clinical gastroenterology, 32(5), 405-408. https://doi.org/10.1097/00004836-200105000-00009

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-31

Номер

Том 25 № 3 (2023): Запорізький медичний журнал

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).