Взаємозв’язок резистентності емалі та фізичних якостей слини в наркозалежних хворих
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.2.273629Ключові слова:
карієс, наркоманія, резистентність емалі, слинаАнотація
Мета роботи – дослідити зв’язок фізичних властивостей слини з резистентністю емалі й інтенсивністю карієсу в наркозалежних хворих.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 70 пацієнтів, яких поділили на три групи: основна група (1) – 28 наркозалежних осіб, у яких діагностовано карієс; група порівняння (2) – 22 хворих на карієс твердих тканин зуба, в анамнезі яких не зафіксовано вживання наркотичних речовин; група контролю (3) – 20 осіб, у яких не виявили каріозне ураження зубів. Оцінили швидкість слиновиділення (обрахували за формулою Шс = V / Т), показник рН ротової рідини встановили за допомогою лакмусових тест-смужок (Kelilong Instruments, Китай), структурну та функціональну стійкість емалі зуба – за експрес-методом TER-test (В. Р. Окушко, Л. І. Косарева, 1983), здійснили клінічне оцінювання швидкості мінералізації за КОШРЕ-тестом (за Т. Л. Редіновою, В. К. Леонтьєвим і Г. Д. Овруцьким, 1982 р.), визначили інтенсивність карієсу зубів, використавши індекс КПВ. Для діагностики стану твердих тканин зуба використали Міжнародну систему виявлення та оцінювання карієсу зубів – ICDAS.
Результати. У наркозалежних осіб, хворих на карієс твердих тканин зубів, швидкість слиновиділення найбільше сповільнена, а рН ротової рідини змінений у кислий бік (5,50 ± 0,09 од.) порівняно з пацієнтами з інших груп. У наркозалежних середній показник TER-test становив 9,1 ± 0,4 бала, суттєво перевищуючи параметри ненаркозалежних хворих із каріозними ураженнями зубів (5,4 ± 0,2 бала) й осіб, у котрих каріозні ураження твердих тканин зубів не діагностували (1,9 ± 0,2 бала). Результат КОШРЕ-тесту наркозалежних хворих (6,1 ± 0,3 дні) також значно вищий від показників ненаркозалежних осіб із карієсом та осіб групи контролю. Індекс КПВ у наркозалежних хворих (16,4 ± 0,2 бала) свідчив про дуже високу інтенсивність карієсу з великою часткою глибоких вогнищ уражень твердих тканин зуба.
Висновки. Результати дослідження показали зміщення рН ротової рідини в кислий бік на 23 % у наркозалежних хворих порівняно зі здоровими. Крім того, в них зафіксували зниження швидкості слиновиділення на 22 % порівняно зі здоровими особами. Ці результати пов’язані з погіршенням стійкості емалі зубів в узалежнених пацієнтів (на 79 %) і ремінералізувальної здатності ротової рідини (на 66 %) порівняно зі здоровими без каріозних порожнин. Індекс КПВ у хворих 1 групи на 50 % відрізнявся від показника хворих 2 групи, на 98 % – від параметрів обстежених із 3 групи. У наркозалежних хворих зафіксували на 78 % більшу кількість каріозних порожнин у межах дентину порівняно з ненаркозалежними пацієнтами з карієсом.
Посилання
State Institution «Institute of Psychiatry, Forensic Psychiatric Examination and Drug Monitoring of the Ministry of Health of Ukraine». (2021). Natsionalnyi Zvit shchodo narkotychnoi sytuatsii v Ukraini za 2021 rik (za danymy 2020 roku) [National Report on the Drug Situation in Ukraine for 2021 (according to 2020)]. https://cmhmda.org.ua/report/zvit-za-2021-rik/
Topchii, V. V., & Terpuhova, T. V. (2017). Kryminolohichna kharakterystyka ta zapobihannia narkotyzmu v Ukraini [Criminological characteristics and prevention of drug addiction in Ukraine]. Mizhnarodnyi yurydychnyi visnyk: aktualni problemy suchasnosti (teoriia ta praktyka), (4-5), 60-65. [in Ukrainian].
Herych, I. D., Iftodii, A. H., & Biltsan, O. V. (2015). Khirurhichni uskladnennia iniektsiinoi narkomanii: problemy ta osoblyvosti likuvannia: monohrafiia [Surgical complications of injection drug addiction: problems and features of treatment]. Chernivtsi: Bukrek [in Ukrainian].
Fedun, I. R., & Zubachyk, V. M. (2018). Struktura ta klinichna otsinka zakhvoriuvan tkanyn parodontu u narkozalezhnykh patsiientiv [Structure and clinical evaluation of periodontal diseases in drug addict patients]. World of Medicine and Biology, (3), 124-128 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2018-3-65-124-128
Fedun, I. R., Furdychko, A. I., Ilchyshyn, M. P., Baryliak, A. Ya., Han, I. V., & Vozny, O. V. (2020). Vplyv narkozalezhnosti na patolohiiu porozhnyny rota ta osoblyvosti nadannia stomatolohichnoi dopomohy narkozalezhnym khvorym [Influence of drug addiction on oral pathology and peculiarities of dental care for drug addicts (literature review)]. Zaporozhye medical journal, 22(6), 858-864 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.6.218473
Hossain, K. M. S., Kakoli, A. S., Mesbah, F. B, & Mian, A. H. (2018). Prevalence of Oral and Dental Diseases and Oral Hygiene Practices among Illicit Drug Abusers. Journal of Alcoholism & Drug Dependence, 06(01). https://doi.org/10.4172/2329-6488.1000301
Owlia, F., Karbassi, M. H. A., Sadeghipour, M., & Behnia, A. (2017). Evaluating of cervical caries and periodontitis among drug abusers in an Iranian population. Annual Research and Review in Biology, 12(3). https://doi.org/10.9734/ARRB/2017/31183
Yazdanian, M., Armoon, B., Noroozi, A., Mohammadi, R., Bayat, A. H., Ahounbar, E., Higgs, P., Nasab, H. S., Bayani, A., & Hemmat, M. (2020). Dental caries and periodontal disease among people who use drugs: a systematic review and meta-analysis. BMC oral health, 20(1), 44. https://doi.org/10.1186/s12903-020-1010-3
Auger, N., Low, N., Lee, G., Ayoub, A., & Nicolau, B. (2020). Prenatal Substance Use Disorders and Dental Caries in Children. Journal of dental research, 99(4), 395-401. https://doi.org/10.1177/0022034520906820
Malanchuk, V. O., Kopchak, A. V., & Brodetskyi, I. S. (2007). Klinichni osoblyvosti osteomiielitu shchelep u khvorykh z narkotychnoiu zalezhnistiu [Clinical features of osteomyelitis of the jaws in patients with drug addiction]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, (4), 111-117. [in Ukrainian].
Chukhray, N. L., Mashkarynetz, O. O., Chemerys, O. M., & Musij-Sementsiv, Kh. H. (2019). Relationship between oral fluid pH, dental caries and enamel resistance in children. World of Medicine and Biology, (1), 107-111. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-1-67-107
Kulygina, V. M., & Pylypiuk, O. Yu. (2016). Rezultaty vyvchennia kariiesspryiatlyvosti emali zubiv ta remineralizuiuchoho potentsialu zmishanoi slyny u ditei z yuvenilnym revmatoidnym artrytom [Results of the study of caries-susceptibility of the dental enamel and remineralizing potential of the mixed saliva in the children with juvenile rheumatoid arthritis]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 3(2), 359-362. [in Ukrainian].
Melnik, V., Gorzov, L., Melnik, S., & Duganchik, Y. (2021). Otsinka karioznykh urazhen zubiv za kryteriiem indeksu ICDAS II [Assessment of dental carious lesions by ICDAS II]. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 21(1), 76-80. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.76
Dikmen B. (2015). Icdas II criteria (international caries detection and assessment system). Journal of Istanbul University Faculty of Dentistry, 49(3), 63-72. https://doi.org/10.17096/jiufd.38691
Kanehira, T., Takehara, J., Nakamura, K., Hongo, H., Miyake, R., & Takahashi, D. (2017). The ICDAS (International Caries Detection & Assessment System): a new set of caries assessment criteria. Journal of Dental Sciences, 38, 180-183.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
