Місце fast-track технологій у пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.3.275223Ключові слова:
грижа живота, fast-track технології, лапароскопічні операціїАнотація
Мета роботи – обґрунтувати можливості та проаналізувати результати застосування fast-track технологій у пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа.
Матеріали та методи. Робота ґрунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 691 пацієнта з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Хворих поділили на 2 групи залежно від особливостей діагностико-лікувальної тактики, а також на 2 підгрупи залежно від локалізації защемлених гриж. У пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, дотримувалися такої діагностичної тактики: обов’язкове, але обґрунтоване лапароскопічне інтраабдомінальне оцінювання стану защемленого органа; фізико-хімічне інтраопераційне оцінювання стану грижової води; інтраопераційне інструментальне оцінювання стану защемленого органа. Лікувальна тактика передбачала обов’язкове застосування комплексної програми fast-track, розширення показань до застосування лапароскопічних операцій. Клініко-діагностичний алгоритм включав лабораторні, інструментальні та біохімічні методи дослідження.
Результати. Встановили, що запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа в 2 групі, на відміну хворих 1 групи, дала змогу збільшити кількість лапароскопічних операцій на 51,15 %, а також збільшити кількість оперативних втручань із застосуванням fast-track технології на 51,21 %. Згідно з оцінюванням характеру та особливостей післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo, це супроводжувалось зменшенням ускладнень з 83 (24,56 %) у пацієнтів 1 групи до 39 (11,05 %) у хворих 2 групи. Крім того, у пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, встановили зменшення вираженості гострого болю в ранньому післяопераційному періоді та хронічного болю за шкалою sf-IPQ у пізньому післяопераційному періоді.
Висновки. Розширення показань до застосування fast-track технологій у хворих із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа 2 групи дало змогу їх здійснити у 238 (67,23%) випадках, а в 1 групі їх застосували лише у 54 (16,02%) хворих. Запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів 2 групи з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа, на відміну від пацієнтів 1 групи, сприяла збільшенню в них кількості виконаних лапароскопічних операцій (з 16,27 % до 67,42 %), це супроводжувалось зменшенням післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo з 24,56 % до 11,05 % випадків.
Посилання
Kennedy, C. A., Shipway, D., & Barry, K. (2022). Frailty and emergency abdominal surgery: A systematic review and meta-analysis. The surgeon : journal of the Royal Colleges of Surgeons of Edinburgh and Ireland, 20(6), e307-e314. https://doi.org/10.1016/j.surge.2021.11.009
Nan, Y., Zhang, Z., Zhang, J., Jiang, B., Zhu, Y., & Zhang, L. (2022). Role of CT Images in the Diagnosis of Common Acute Abdominal Diseases in General Surgery. Journal of healthcare engineering, 2022, 5732357. https://doi.org/10.1155/2022/5732357
Anastasiu, M., Şurlin, V., & Beuran, M. (2021). The Management of the Open Abdomen - A Literature Review. Chirurgia (Bucharest, Romania : 1990), 116(6), 645-656. https://doi.org/10.21614/chirurgia.116.6.645
Goldstone, R. N., & Steinhagen, R. M. (2019). Abdominal Emergencies in Inflammatory Bowel Disease. The Surgical clinics of North America, 99(6), 1141-1150. https://doi.org/10.1016/j.suc.2019.08.007
Parker, S. G., Mallett, S., Quinn, L., Wood, C. P. J., Boulton, R. W., Jamshaid, S., Erotocritou, M., Gowda, S., Collier, W., Plumb, A. A. O., Windsor, A. C. J., Archer, L., & Halligan, S. (2021). Identifying predictors of ventral hernia recurrence: systematic review and meta-analysis. BJS open, 5(2), zraa071. https://doi.org/10.1093/bjsopen/zraa071
Berndsen, M. R., Gudbjartsson, T., & Berndsen, F. H. (2019). Inguinal hernia - review Laeknabladid, 105(9), 385-391. https://doi.org/10.17992/lbl.2019.09.247
Huang, T., Wang, J., Chen, Y., Ye, Z., Fang, Y., & Xia, Y. (2022). Knowledge, attitude and application towards fast track surgery among operating room paramedics: a cross-sectional study. BMC health services research, 22(1), 1401. https://doi.org/10.1186/s12913-022-08817-2
van Beekum, C., Stoffels, B., von Websky, M., Ritz, J. P., Stinner, B., Post, S., Schwenk, W., Kalff, J. C., & Vilz, T. O. (2020). Implementierung eines Fast-Track-Programmes : Herausforderungen und Lösungsansätze [Implementation of a fast track program : Challenges and solution approaches]. Der Chirurg; Zeitschrift fur alle Gebiete der operativen Medizen, 91(2), 143-149. [in German]. https://doi.org/10.1007/s00104-019-1009-y
Kleinschmidt S. (2023). Auf der "Schnellspur" zu verbesserter Erholung und Rehabilitation nach operativen Eingriffen : Update zu „Fast-track“-Konzepten in der operativen Medizin [In the "fast lane" to improved recovery and rehabilitation after surgical interventions : Update on fast-track concepts in operative medicine]. Die Anaesthesiologie, 72(2), 79-80. https://doi.org/10.1007/s00101-022-01236-2
Schäfer, S. T., & Andres, C. (2023). Update zu „Fast-track“-Konzepten in der operativen Medizin : Verbessertes Outcome und höhere Patientenzufriedenheit durch interdisziplinäre, multimodale Behandlungskonzepte [Update on fast-track concepts in operative medicine : Improved outcome and higher patient satisfaction through interdisciplinary multimodal treatment concepts]. Die Anaesthesiologie, 72(2), 81-88. https://doi.org/10.1007/s00101-022-01234-4
Kehlet, H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. British journal of anaesthesia, 78(5), 606-617. https://doi.org/10.1093/bja/78.5.606
Kehlet, H. (2011). Fast-track surgery-an update on physiological care principles to enhance recovery. Langenbeck's archives of surgery, 396(5), 585-590. https://doi.org/10.1007/s00423-011-0790-y
Gillis, C., Ljungqvist, O., & Carli, F. (2022). Prehabilitation, enhanced recovery after surgery, or both? A narrative review. British journal of anaesthesia, 128(3), 434-448. https://doi.org/10.1016/j.bja.2021.12.007
Khan, M. T., Akhtar, T., Yasin, M. A., Chaudhary, N. A., Sadiq, A., & Tameez Ud Din, A. (2021). A survey of perioperative complications with Clavien-Dindo classification: A cross-sectional study. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association, 71(2(A)), 572-574. https://doi.org/10.47391/JPMA.418
Bolliger, M., Kroehnert, J. A., Molineus, F., Kandioler, D., Schindl, M., & Riss, P. (2018). Experiences with the standardized classification of surgical complications (Clavien-Dindo) in general surgery patients. European surgery : ACA : Acta chirurgica Austriaca, 50(6), 256-261. https://doi.org/10.1007/s10353-018-0551-z
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
