Клінічні особливості антибіотикоасоційованого ураження кишечника та його значення у виникненні синдрому подразненої кишки

Автор(и)

  • І. O. Pasichna
  • V. I. Vdovіchenko

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.3.76983

Ключові слова:

кишка, синдром подразненої кишки, антибіотик, терапія

Анотація

Мета роботи – дослідити ураження кишечника після антибіотикотерапії, частоту, характер і клінічні особливості, проаналізувати його значення у виникненні синдрому подразненої кишки.

Матеріали та методи. У дослідження включили 110 пацієнтів (33 чоловіки і 77 жінок) у віці від 16 до 83 років, які отримували антибіотикотерапію. Проводили оцінювання функції кишечника до лікування антибіотиком і через 1 тиждень, 3 та 6 місяців після його завершення (відповідно 1–4 візити). Контрольну групу становили 20 здорових осіб, які не отримували антибіотикотерапію протягом двох років.

Результати. Виявили, що ознаки порушення функції кишки спостерігали під час першого візиту у 18,2% хворих, другого – у 60,0% хворих, третього – у 45,5% хворих і четвертого – у 41,1% хворих. Під час 2–4 візитів ознаки порушення функції кишки виявляли вірогідно частіше, ніж під час першого візиту (до призначення антибіотика), р<0,001. Під час другого візиту, коли ознаки порушення функції кишки були найбільш виражені, у 44,5% хворих спостерігався біль у животі, у 46,4% хворих – метеоризм, у 29,1% – діарея, у 18,2% – закреп, у 2,7% – змішані випорожнення, у 33,6% хворих – позакишкові прояви (зниження настрою, пригнічення, тужливість, апатія, зниження працездатності, порушення сну). Клінічні ознаки синдрому подразненої кишки після 6 місяців спостереження виявляли у 32,2% хворих.

Висновки. Ознаки порушення функції кишки спостерігали у 60,0% хворих, які завершили антибіотикотерапію, що значно більше, ніж у хворих контрольної групи (р<0,001). Ураження кишечника найчастіше проявляються у вигляді зміни частоти та форми випорожнень, больового синдрому, синдрому метеоризму та позакишкових проявів. У 32,2% хворих після 6 місяців спостереження розвинулась клініка синдрому подразненої кишки, що вірогідно частіше, ніж до лікування (10,9% хворих) та порівняно з контрольною групою (5,0% хворих), р<0,01.

Посилання

Dorofeev, A. E., Rudenko, N. N., Konovalova-Kushnуr, T. А., & Derkach, I. A. (2016). Rol' rifaksimina v lechenii postinfekcionnogo sindroma razdrazhennoj kishki [The role of rifaximin in the treatment of postinfectious irritable bowel syndrome]. Suchasna hastroenterolohiia, 1(87), 105–109. [in Ukrainian].

Weinberg, D. S., Smalley, W., Heidelbaugh, J. J. & Sultan, S. (2014). American Gastroenterological Association Institute Guideline on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology, 147, 1146–1148. doi: 10.1053/j.gastro.2014.09.001.

Vdovychenko, V. I., Korniichuk, O. P., Bychkov, M. A., Merentsova, О. О., Pasichna, I. О., & Nahurna, Ya. V. (2014) Syndrom podraznenoi kyshky: navchalnyi posibnyk [Irritable bowel syndrome: tutorial]. Lviv: SPOLOM. [in Ukrainian].

Villarreal, A. А., Aberger, F. J., Benrud, R., & Gundrum, J. D. (2012) Use of broad-spectrum antibiotics and the development of irritable bowel syndrome. WMJ; 111(1), 17–20.

Barbara, G. (2011) Toll-like receptor expression in irritable bowel syndrome: on the alert for a microbial threat? Am J Gastroenterol, 106, 337–339. doi: 10.1038/ajg.2010.440.

Solomenceva, T. A. (2016). Sindrom razdrazhennogo kishechnika. Trudnosti v diagnostike i lechenii [Irritable bowel syndrome: the difficulties in diagnosis and treatment]. Suchasna hastroenterolohiia, 2(88), 114–120. [in Ukrainian].

Kharchenko, N. V. (2014) Optymalni pidkhody do likuvannia boliu pry syndromi podraznenoho kyshechnyka [Optimal approaches for pain relief in patients with irritable bowel syndrome]. Suchasna hastroenterolohiia, 3(77), 43–48. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження