Особливості показників добового моніторування артеріального тиску в гіпертензивних пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.6.85489Ключові слова:
гіпертонічна хвороба, ішемічний інсульт, добовий моніторинг артеріального тиску, циркадний індексАнотація
Гіпертензивна хвороба (ГХ) розглядається як значущий фактор ризику розвитку багатьох патологічних станів, зокрема інсульту, що має достатню доказову базу за результатами популяційних досліджень, та низький рівень контролю серед дорослого населення України. Тому визначення показників артеріального тиску (АТ) набуває вагомого значення щодо діагностики та контролю лікування артеріальної гіпертензії. Добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) розглядається як перспективний метод дослідження пацієнтів, за допомогою якого визначаються маркери прогнозу розвитку як несприятливих подій, так і пошкодження органів-мішеней. У разі розвитку серцево-судинних катастроф (інсульту) змінюються параметри ДМАТ, але відомості щодо їхніх змін суперечливі.
Мета роботи – визначення особливостей добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, що ускладнена ішемічним півкульним інсультом.
Матеріали та методи. Для аналізу включили 114 пацієнтів (медіана віку – 62 (56;72) роки, 40 % – особи жіночої статі) зі встановленою ГХ, у яких за даними ДМАТ зафіксовано підвищення усереднених показників добового профілю систолічного АТ (САТ) та/або діастолічного АТ (ДАТ) (≥130 мм рт. ст. і ≥80 мм рт. ст. відповідно). До першої групи увійшло 83 хворих на ГХ, до другої ‒ 31 гіпертензивний пацієнт зіставного віку з ішемічним півкульним інсультом (ІІ) у гострому періоді.
Результати. Групи були статистично відмінними (р<0,001) за показниками усереднених значень САТ (за добовий, денний і нічний періоди); пульсового АТ (ПАТ) за добовий проміжок часу. За показниками навантаження гіпертензією статистична відмінність (р<0,001) спостерігалась за індексом часу САТ (за добовий і денний проміжок часу); за індексом площі САТ і нормалізованим індексом площі САТ за всіма часовими проміжками (р˂0,05). Щодо варіабельності АТ статистична розбіжність (р<0,001) виявлена тільки для ДАТ за нічний проміжок. За показниками індексу амбулаторної жорсткості судинної стінки виявлено вірогідну відмінність (р˂0,05) показника за добовий, нічний часові проміжки. За циркадним ритмом відмінність у групах отримано лише за показником ДАТ. Поряд з тим не виявлено вірогідної статистичної відмінності у групах за показниками ранкового підйому САТ, ДАТ і показниками циркадного індексу САТ.
Висновки. Хворі на ГХ із неконтрольованими показниками АТ за ДМАТ мають схожий профіль АТ порівняно з когортою пацієнтів зіставного віку з ішемічним півкульним інсультом у гострому періоді практично за всіма показниками ДМАТ. Так, діастолічні показники АТ (усереднені показники, показники навантаження тиском), систолічні показники АТ (індекси навантаження тиском, варіабельність АТ) статистично не відрізнялись у групах. Натомість різницю за показниками ДМАТ виявили за систолічним профілем АТ (усередненими показниками, більшістю індексів навантаження тиском), за пульсовим АТ за добу, а також за новими індексами ДМАТ (амбулаторним індексом жорсткості судинної стінки за добовий і денний періоди) та циркадним ритмом за ДАТ.
Посилання
Kovalenko, V. M., & Kornatskyi, V. M. (Eds) (2016) Problemy zdorovia i medychnoi dopomohy ta model pokrashchennia v suchasnykh umovakh [Health and medical care problems, and up-to-day improvement model]. Kyiv: Hordon. [in Ukrainian].
Kovalenko V. M. (Ed) (2016) Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia. Klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia [Cardiovascular diseases: Classification, practical protocols of diagnosis and treatment]. Kyiv: Morion [in Ukrainian].
Lewington, S., Clarke, R., Qizilbash, N., Peto, R., & Collins, R. (2002) Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies. Lancet, 360, 1903–1913. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736(02)11911-8.
Hansen, T. W., Staessend, J. A., Torp-Pedersenb, C., Rasmussen, S., Li, Y., Dolan, E., et al. (2006) Ambulatory arterial stiffness index predicts stroke in a general population Journal of Hypertension, 24, 2247–2253. doi: 10.1097/01.hjh.0000249703.57478.78.
Hansen, T. W., Jepesen, J., Rasmussen, S., Ibsen, H., & Torp-Pedersen, C. (2006) Ambulatory blood pressure monitoring and risk of cardiovascular disease: a population based study Am. J. Hypertens, 19, 243–250. doi: 10.1016/j.amjhyper.2005.09.018.
Aznaouridis, K., Vlachopoulos, Ch., Protogerou, A., & Stefanadis C. (2012) Ambulatory systolic–diastolic pressure regression index as a predictor of clinical events: a meta-analysis of longitudinal studies Stroke, 43, 733–739. doi: 10.1161/STROKEAHA.111.636688.
Skalidi, S. J., Manios, E. D., Stamatelopoulos, K. S., Barlas, G., Michas, F., Toumanidis, S.T. (2013) Brain edema formation is associated with the time rate of blood pressure variation in acute stroke patients Blood Press. Monit., 18, 203–207. doi: 10.1097/MBP.0b013e3283631b28.
Van Sloten, T. T., Sedaghat, S., Laurent, S., London, G. M., Pannier, B., Ikram, M. A., et al. (2015) Carotid stiffness is associated with incident stroke: a systematic review and individual participant data meta-analysis. J. Am. Coll. Cardiol., 66, 2116–2125. doi: 10.1016/j.jacc.2015.08.888.
O’Brien, E., Parati, G., Stergiouc, G., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., et al. (2013) European society of hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring J. Hypertens, 9, 1731–1768. doi: 10.1097/HJH.0b013e328363e964.
Parati, G., Stergiouc, G., O’Briend, Е., Asmar, R., Beilin, L., Bilo, G., et al. (2014) European society of hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring. J. Hypertens., 7, 1359–136. doi: 10.1097/HJH.0000000000000221.
Coca, A. (2016) Hypertension and brain damage, Springer.
Lawes, C. M., Vander Hoorn, S., Rodgers, A., et al. (2001) International society of hypertension. Lancet, 371, 1513–1518.
Nakamura, K., Oita, J., & Yamaguchi, T. (1995) Nocturnal blood pressure dip in stroke survivors: a pilot study. Stroke, 26, 1373–1378. doi: 10.1161/01.STR.26.8.1373. •
Boggia, J., Li, Y., Thijs, L., Hansen, T. W., Kikuya, M., Björklund-Bodegård, K., et al. (2007) Prognostic accuracy of day versus night ambulatory blood pressure: a cohort study Lancet, 370, 1219–1229. doi: 10.1016/S0140-6736(07)61538-4.
Mule, G., Nardi, E., Andronico, G., Cottone, S., Raspanti, F., Piazza, G., et al. (2001) Relationships between 24 h blood pressure load and target organ damage in patients with mild-to-moderate essential hypertension. Blood Press. Monit, 6, 115–123.
Schillaci, G., & Pussi, G. (2011) The relationship between systolic and diastolic blood pressure: a clinically meaningful slope? Hypertension Research 34, 1175–1178. doi: 10.1038/hr.2011.161.
Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., et al. (2013) The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Hypertension Society (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) 2013 ESH. J. Hypertens, 31, 1281–1357.
White, W. B. (2016) Blood pressure monitoring in cardiovascular medicine and therapeutics, Humana Press.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
