Структура коморбідних психопатологічних порушень у хворих на цукровий діабет 2 типу

Автор(и)

  • V. V. Chugunov Zaporizhzhia State Medical University,
  • O. V. Tkachenko Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education Ministry of Health Protection in Ukraine,
  • N. V. Danilevska Zaporizhzhia State Medical University,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2017.2.95730

Ключові слова:

цукровий діабет 2 типу, психопатологічні порушення, діагностика

Анотація

 

Мета роботи – виявити та дослідити cтруктуру коморбідних психопатологічних порушень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.

Матеріали та методи. Обстежили 543 хворих на ЦД 2 типу. Середній вік хворих становив 56,2 ± 0,65 року. Хворих поділили на три групи за ступенем тяжкості цукрового діабету. Перша клінічна група (КГ-1) – 57 хворих на ЦД 2 типу легкого ступеня тяжкості, які проходили амбулаторне лікування; середній вік у групі становив 51,8 ± 1,28 року. Друга клінічна група (КГ-2) – 312 хворих на ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості, які проходили стаціонарне лікування; середній вік у групі – 55,1 ± 1,12 року. Третя клінічна група (КГ-3) – 174 хворих на ЦД 2 типу важкого ступеня тяжкості, які проходили стаціонарне лікування; середній вік у групі – 61,8 ± 0,85 року. Методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, статистичний.

Результати. Встановлено частоту зустрічальності непсихотичних психічних порушеннь різного ступеня вираженості у хворих на цукровий діабет 2 типу на рівні 94,11 %, серед них в 91,16 % – психогенного генезу.

Встановлено зворотно пропорційну кореляційну залежність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та відсутністю коморбідних психопатологічнх проявів (rs = -0,3416, p < 0,01). Виявлено, що домінуючими психопатологічними синдромами серед усіх хворих на цукровий діабет 2 типу були психоорганічний (62,43 %), диссомнічний (60,86 %), астенічний (55,58 %) та тривожний (43,05 %) синдроми. Встановлено структуру домінуючих психопатологічних синдромів залежно від ступеня тяжкості цукрового діабету 2 типу: у КГ-1 домінували диссомнічний (36,84 %), тривожний (31,58 %), психоорганічний (21,05 %) синдроми; в КГ-2 – психоорганічний (65,38 %), астенічний (40,38 %), диссомнічний (38,46 %), тривожний (37,82 %); в КГ-3 – диссомнічний (97,70 %), астенічний (89,08 %), психоорганічний (70,69 %), тривожний (48,28 %) синдроми. Виявлено вірогідне превалювання серед усіх груп дослідження істеричного (χ2 = 13,416, p < 0,01) і фобічного синдромів (χ2 = 6,161, p < 0,05) у КГ-1 порівняно з КГ-2 та КГ-3 та астенічного (χ2 = 162,663, p < 0,01), тривожного (χ2 = 7,177, p < 0,05), депресивного (χ2 = 13,298, p < 0,01), диссомнічного (χ2 = 171,058, p < 0,01), іпохондричного (χ2 = 19,331, p < 0,01), психоорганічного синдромів (χ2 = 47,830, p < 0,01) в КГ-3 порівняно з КГ-1 і КГ-2. Встановлено пряму кореляційну залежність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та наявністю в клінічній картині астенічного (rs = 0,4033, p < 0,01) та психоорганічного (rs = 0,2344, p < 0,01) синдромів і зворотну кореляційну залежність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та наявністю в клінічній картині хворих істеричного синдрому (rs = -0,1444, p < 0,01).

Висновки. У результаті дослідження встановили частоту зустрічальності та генез непсихотичних психічних порушень різного ступеня вираженості у хворих на ЦД 2 типу. Встановлені кореляційні залежності між ступенем тяжкості ЦД 2 типу та коморбідними психопатологічними проявами. Виявлені домінуючі психопатологічні синдроми серед хворих на ЦД 2 типу, а також структуру психопатологічних порушень залежно від ступеня тяжкості ЦД 2 типу.

Посилання

International Expert, Committee (2009). International Expert Committee report on the role of the A1C assay in the diagnosis of diabetes. Diabetes Care, 32(7), 1327–1334. doi: 10.2337/dc09-9033.

Khosravan, S., Alami, A., & Rahni, S. G. (2015). Effects of Continuous Care Model Based Non-Pharmacological Intervention on Sleep Quality in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus: A Randomized Controlled Clinical Trial. Int. J. Community Based Nurs. Midwifery, 3(2), 96–104.

Roy, T., & Lloyd, C. E. (2012) Epidemiology of depression and diabetes: a systematic review. Journal of affective disorders, 142, 8–21. doi: 10.1016/S0165-0327(12)70004-6.

Smyth, S., & Heron, A. (2006). Diabetes and obesity: the twin epidemics. Nature Medicine, 12(1), 75–80. doi: 10.1038/nm0106-75.

Wild, S., Roglic, G., Green, A., Sicree, R., & King, H. (2004). Global prevalence of diabetes: estimates for the year 2000 and projections for 2030. Diabetes Care, 27(5), 1047–1053. doi: 10.2337/diacare.27.5.1047.

Knutson, K. L., Ryden, A. M., Mander, B. A., & Van Cauter, E. (2006) Role of Sleep Duration and Quality in the Risk and Severity of Type 2 Diabetes. Mellitus Arch. Inten Med., 166, 1768–1774. doi: 10.1001/archinte.166.16.1768.

Fatati, G. (2014) Diabetes, psychosocial distress and quality of care. Recenti Prog. Med., 105(10), 374–378. doi: 10.1701/1626.17668.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження