Системне запалення та морфофункціональні параметри міокарда і судин у хворих з поєднаним перебігом хронічного обструтивного захворювання легень і гіпертонічної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2013.3.13570Анотація
Наведено результати дослідження показників системного запалення та їх зв’язок з морфофункціональними параметрами міокарда у хворих з поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень і гіпертонічної хвороби. Виявлено, що у хворих з поєднаним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень і гіпертонічної хвороби спостерігають достовірно підвищені рівні ІЛ-6, ФПН-α та С-реактивного протеїну. Отримано взаємозв’язки між ІЛ-6, ФНП-α, С-реактивним протеїном і систолічними, діастолічними параметрами лівого і правого шлуночків, товщиною інтима-медіального комплексу.
Ключові слова: системне запалення, інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлин-α, C-реактивний протеїн, хронічне обструктивне захворювання легень, гіпертонічна хвороба, морфофункціональні параметри міокарда
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).