Профіль безпеки медикаментозного лікування хвороби Альцгеймера
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2013.3.13572Анотація
З метою оцінки профілю безпеки і переносимості схем медикаментозного лікування, що використовуються для лікування хвороби Альцгеймера, проаналізовано звіти контрольованих клінічних випробувань, завершених у 2012 році, а також доступні Кокранівський огляди і публікації. Враховані дані 104 випробувань і 24 оглядових публікацій щодо схвалених FDA та альтернативних стратегій, а також оцінено ефективність і частоту побічних ефектів окремих груп препаратів. Зроблено висновок, що, зважаючи на низький профіль безпеки й ефективності використання інгібіторів холінестерази та мемантину відповідно, а також на наявний брак знань про патогенез захворювання, використання альтернативних схем лікарської терапії можна вважати нині повністю виправданим. Визначено також найперспективніші напрямки медикаментозного лікування.
Ключові слова: хвороба Альцгеймера, лікарське лікування, ефективність лікування, побічні ефекти лікування.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).