Вплив терапії аторвастатином на плазмові біологічні маркери та кардіоваскулярний ризик у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію в ремісії

Автор(и)

  • B.B. Samura Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155793

Ключові слова:

біологічні маркери, хронічна лімфоцитарна лейкемія, кардіоваскулярні події, аторвастатин

Анотація

Мета роботи – визначення впливу аторвастатину на плазмові біологічні маркери та кардіоваскулярний ризик у пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в ремісії.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 157 пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в частковій або повній ремісії. Аторвастатин у дозі 20 мг на добу (n = 50) і 40 мг на добу (n = 18) призначали хворим у зв’язку з гіперхолестеринемією, дисліпідемією за наявності факторів ризику ішемічної хвороби серця. Плазмовий рівень галектину-3, VE-кадгерину, VEGF-1, CD40L, NT-proBNP, інтерлейкіну-6 визначали за допомогою імуносорбентного методу на момент залучення в дослідження та через 1 рік спостереження. Виникнення кардіоваскулярних подій оцінювали протягом 3 років спостереження.

Результати. Зафіксували 170 кардіоваскулярних подій у 68 пацієнтів (43,3 %): 12 смертей унаслідок кардіоваскулярних причин, 17 життєво небезпечних аритмій, 36 ішемічних подій, 9 інсультів, 38 випадків декомпенсації хронічної серцевої недостатності, 58 госпіталізацій, що пов’язані з кардіоваскулярними причинами. Пацієнтів поділили на групи залежно від приймання аторвастатину. На момент залучення в дослідження значення біологічних маркерів вірогідно не відрізнялись між групами пацієнтів. Через 1 рік спостереження вірогідність у динаміці значень галектину-3 (8,86 ± 5,62 нг/мл і 16,74 ± 8,52 нг/мл; р = 0,035), VE-кадгерину (0,76 ± 0,64 нг/мл і 2,19 ± 1,66 нг/мл; р = 0,046) досягнута тільки у групі хворих, які не отримували аторвастатин. Не встановили вірогідну різницю значень VEGF-1, ІЛ-6, sCD40L, NT-proBNP у досліджуваних групах протягом спостереження.

Призначення аторвастатину асоціювалося зі зниженням кумулятивної вірогідності виникнення кардіоваскулярних подій протягом 3 років із раннім розмежуванням виникнення подій між двома групами пацієнтів (log-rank тест, χ2 = 11,775, р = 0,001). Кумулятивна вірогідність виникнення кардіоваскулярних подій протягом першого року спостереження була меншою при призначенні аторвастатину в дозі 40 мг на добу порівняно з аторвастатином у дозі 20 мг на добу (log-rank тест, χ2 = 6,147, р = 0,013).

Висновки. Серед пацієнтів із хронічною лімфоцитарною лейкемією в ремісії значення галектину-3 і VE-кадгерину асоціюються зі збільшенням ризику виникнення кардіоваскулярних подій протягом 3 років спостереження. Аторвастатин запобігає збільшенню вмісту циркулюючих маркерів ангіогенезу та зменшує ризик кардіоваскулярних подій у цій групі пацієнтів.

Посилання

Vatutin, N. T., Sklyanaya, E. V., Shevelek, A. N., Smirnova, M. A., E'l'-Khatib, Yu. P., Gricenko, V. S., et al. (2017). Preparaty, vyzyvayushhie ili ukhudshayushchie techenie serdechnoj nedostatochnosti. Obzor rekomendacij Amerikanskoj associacii serdca [Drugs That May Cause or Exacerbate Heart Failure. A Scientific Statement From the American Heart Association]. Praktychna anhiolohiya, 1(76), 52–65. [in Russian].

Kriachok, I. A. (2013). Khronicheskij limfolejkoz: novoe v lechenii. Podhody k terapii pervoj linii i ikh e'volyuciya [Chronic lymphocytic leukemia: new in treatment Approaches to the first-line treatment and their evolution]. Klinicheskaya onkologiya, 3, 121–129. [in Russian].

Samura, B. B., Kolesnik, Y. M., & Syvolap, V. V. (2014). Znachimost' cirkuliruyushchego galektina-3 v prognozirovanii kardiovaskulyarnykh sobytij u pacientov s khronicheskoj limfocitarnoj lejkemiej v remissii [Value of circulating galectin-3 for prognosis of cardiovascular events in patients with chronic lymphocytic leukemia]. Zaporozhye medical journal, 6, 44–47. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.6.35662

Tselujko, V. I., & Radchenko, O. V. (2018). Serdechno-sosudistye zabolevaniya u onkologicheskikh bol'nykh [Cardiovascular disease in oncological patients]. Liky Ukrainy, 3, 7–20. [in Russian].

Amin, H. Z., Amin, L. Z., & Wijaya, I. P. (2017). Galectin-3: a novel biomarker for the prognosis of heart failure. Clujul. Med., 90(2), 129–132. doi: 10.15386/cjmed-751

Siegel, R., DeSantis, C., Virgo, K., Stein, K., Mariotto, A., Smith, T., et al. (2012). Cancer treatment and survivorship statistics. Ca-a Cancer Journal for Clinicians, 62(4), 220–241. doi: 10.3322/caac.21149

Cavallaro, U., Liebner, S., & Dejana, E. (2006). Endothelial cadherins and tumor angiogenesis. Experimental Cell Research, 312(5), 659–667. doi: 10.1016/j.yexcr.2005.09.019

Chiorazzi, N., Rai, K. R., & Ferrarini, M. (2005). Mechanisms of disease: Chronic lymphocytic leukemia. New England Journal of Medicine, 352(8), 804–815. doi: 10.1056/NEJMra041720

Eissa, L. A., & Esmaeel, M. I. (2008). Relevance of some serum biomarkers (E Cadherin, GAGs & MDA in patients with diffuse large B-cell lymphoma. Pakistan Journal of Pharmaceutical Sciences, 21(1), 29–35.

Soeki, T., Tamura, Y., Shinohara, H., Sakabe, K., Onose, Y., & Fukuda, N. (2004). Elevated concentration of soluble vascular endothelial cadherin is associated with coronary atherosclerosis. Circulation Journal, 68(1), 1–5. doi: 10.1253/circj.68.1

Thijssen, V. L., Heusschen, R., Caers, J., & Griffioen, A. W. (2015). Galectin expression in cancer diagnosis and prognosis: A systematic review. Biochimica Et Biophysica Acta-Reviews on Cancer, 1855(2), 235–247. doi: 10.1016/j.bbcan.2015.03.003

Garshick, M., & Underberg, J. A. (2017). The Use of Primary Prevention Statin Therapy in Those Predisposed to Atherosclerosis. Current Atherosclerosis Reports, 19(12), 48. doi: 10.1007/s11883-017-0685-7

Hassan, G. S., Merhi, Y., & Mourad, W. (2012). CD40 Ligand: A neo-inflammatory molecule in vascular diseases. Immunobiology, 217(5), 521–532. doi: 10.1016/j.imbio.2011.03.010

Samura, B. B. (2016). Predictive value of circulating N-Terminal ProBrain Natriuretic Protein and VE-Catherin in patients with regression of multiple myeloma. Biological Markers and Guided Therapy, 1(3), 125–132. http://dx.doi.org/10.12988/bmgt.2016.6413.

Melincovici, C. S., Bosca, A. B., Susman, S., Marginean, M., Mihu, C., Istrate, M., et al. (2018). Vascular endothelial growth factor (VEGF) – key factor in normal and pathological angiogenesis. Romanian Journal of Morphology and Embryology, 59(2), 455–467.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження