Діагностика гіперплазії ендометрія у рутинній гінекологічній практиці

Автор(и)

  • Ye. M. Poliakova Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,
  • N. S. Lutsenko SI “Zaporizhzhia Medical Academy of Post-Graduate Education of Ministry of Health of Ukraine”,
  • N. V. Haidai Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155836

Ключові слова:

гіперплазія ендометрія, точність ультразвукової діагностики

Анотація

Мета роботи. Визначити діагностичну точність, чутливість, специфічність, позитивне та негативне прогностичні значення ультразвукової діагностики гіперплазії ендометрія за допомогою порівняння результатів трансвагінального ультразвукового дослідження з патогістологічним висновком.

Матеріали та методи. Здійснили ретроспективний аналіз 156 історій хвороби пацієнток, котрим виконано гістерорезектоскопію або лікувально-діагностичне вишкрібання порожнини матки, з наступним порівнянням передопераційного діагнозу за результатами трансвагінального ультразвукового дослідження (ТвУЗД) і патогістологічного висновку. Відповідно до результатів ТвУЗД перед процедурою пацієнток поділили на 2 групи. Перша група – 71 жінка з передопераційним діагнозом гіперплазія ендометрія. У другій групі було 85 жінок, яким входження в порожнину матки виконали за іншими показаннями. За допомогою статистичних і математичних методів визначена діагностична цінність методу ТвУЗД для виявлення гіперплазії ендометрія та для патології, котра надалі потребує інвазивного втручання в порожнину матки.

Результати. У першій групі збіг передопераційного діагнозу (за даними ТвУЗД) із патогістологічним висновком гіперплазія ендометрія визначили тільки у 35 жінок, тобто позитивне прогностичне значення становило тільки 49,3 %. Аналіз другої групи жінок показав, що правильний діагноз (відсутність гіперплазії ендометрія) спостерігали у 52 випадках, тобто негативне прогностичне значення дорівнювало 61,18 %.

Чутливість ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія становила тільки 51,47 % (95 % CI 39,03–63,78). Специфічність ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія становила 59,09 % (95 % CI 48,09–69,46). Але щодо лікувальної тактики, то відсутність показань до інвазивного внутрішньоматкового втручання спостерігали  в 4,22 % жінок першої групи та у 2,35 % другої групи.

Висновки. ТвУЗД має низьку діагностичну цінність для встановлення точного діагнозу гіперплазія ендометрія. ТвУЗД має високу діагностичну цінність для визначення лікувальної тактики (необхідності виконання гістерорезектоскопії чи лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки) при внутрішньоматковій патології. Встановили низьку діагностичну цінність ТвУЗД під час діагностики гіперплазії ендометрія, що диктує необхідність додаткового аналізу, враховуючи кваліфікацію фахівців з УЗ-діагностики, з’ясування адекватності виконання наказу МОЗ № 676, який вимагає наведення таких параметрів, як структура ендометрія, включення, звукопровідність, зовнішній контур М-ЕХО та рельєф порожнини матки, а в пацієнток у пери- і постменопаузі – визначення ендометріально-маткового співвідношення.

Посилання

Ferlay, J., Soerjomataram, I., Dikshit, R., Eser, S., Mathers, C., Rebelo, M., et al. (2015). Cancer incidence and mortality worldwide: Sources, methods and major patterns in GLOBOCAN 2012. International Journal of Cancer, 136(5), E359–E386. doi: 10.1002/ijc.29210.

Jones, A., Teschendorff, A. E., Li, Q., Hayward, J. D., Kannan, A., Mould, T., et al. (2013). Role of DNA Methylation and Epigenetic Silencing of HAND2 in Endometrial Cancer Development. PLoS Medicine, 10(11), e1001551. doi: 10.1371/journal.pmed.1001551.

Rodriguez, A. M., Schmeler, K. M., & Kuo, Y.-F. (2016). Lack of improvement in survival rates for women under 50 with endometrial cancer, 2000–2011. Journal of Cancer Research and Clinical Oncology, 142(4), 783–793. doi: 10.1007/s00432-015-2092-1.

Gressel, G. M., Parkash, V., & Pal, L. (2015). Management options and fertility-preserving therapy for premenopausal endometrial hyperplasia and early-stage endometrial cancer. International Journal of Gynecology and Obstetrics, 131(3), 234–239. doi: 10.1016/j.ijgo.2015.06.031.

Sletten, E. T., Arnes, M., Lysa, L. M., Moe, B. T., Straume, B., & Orbo, A. (2017). Prediction of Relapse After Therapy Withdrawal in Women with Endometrial Hyperplasia: A Long-term Follow-up Study. Anticancer Research, 37(5), 2529–2536. doi: 10.21873/anticanres.11595.

Sanderson, P. A., Critchley, H. O., Williams, A. R., Arends, M. J., & Saunders, P. T. (2016). New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Human Reproduction Update, 23(2), 232–254. doi: 10.1093/humupd/dmw042.

Chandra, V., Kim, J. J., Benbrook, D. M., Dwivedi, A., & Rai, R. (2016). Therapeutic options for management of endometrial hyperplasia. Journal of Gynecologic Oncology, 27(1), e8. doi: 10.3802/jgo.2016.27.e8.

Ministerstvo okhorony zdorovia (2014) Nakaz MOZ Ukrainy «Pro vnesennia zmin do nakaziv MOZ Ukrainy vid 29 hrudnia 2005 roku №782 ta vid 31 hrudnia 2004 roku №676 «Pro zatverdzhennia klinichnykh protokoliv z akusherskoi ta hinekolohichnoi dopomohy» vid 24.03.2014 r. №205 [Order of the Ministry of Health of Ukraine «On Amendments to the Orders of the Ministry of Health of Ukraine» from December 29, 2005 №782 and from December 31, 2004 №676 «On Approval of Clinical Protocols on Obstetric and Gynecological Aid» from March 24, 2014 №205]. [in Ukrainian].

Wanderley, M. D., Álvares, M. M., Vogt, M. F., & Sazaki, L. M. (2016). Accuracy of Transvaginal Ultrasonography, Hysteroscopy and Uterine Curettage in Evaluating Endometrial Pathologies. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetricia : Revista Da Federacao Brasileira Das Sociedades de Ginecologia e Obstetricia, 38(10), 506–511. doi: 10.1055/s-0036-1593774.

Yela, D. A., Pini, P. H., & Benetti-Pinto, C. L. (2018). Comparison of endometrial assessment by transvaginal ultrasonography and hysteroscopy. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 143(1), 32–36. doi: 10.1002/ijgo.12567.

(2018) MedCalc statistical software. Retrieved from https://www.medcalc.org/index.php

Kurman, R. J., Carcangiu, M. L., & Young, R. H. (Eds.). (2014). WHO Classification of Tumours of Female Reproductive Organs. Lyon, 2014: International Agency for Research on Cancer (IARC).

Woodfield, C. A. (2018). The Usefulness of Ultrasound Imaging in Gynecologic Oncology. PET Clinics, 13(2), 143–163. doi: 10.1016/j.cpet.2017.11.003.

Froyman, W., & Timmerman, D. (2012). Dewhurst’s Textbook of Obstetrics & Gynaecology. Oxford: Wiley-Blackwell. doi: 10.1002/9781119979449.

Patel, V., Wilkinson, E. J., Chamala, S., Lu, X., Castagno, J., & Rush, D. (2017). Endometrial Thickness as Measured by Transvaginal Ultrasound and the Corresponding Histopathologic Diagnosis in Women with Postmenopausal Bleeding. International Journal of Gynecological Pathology, 36(4), 348–355. doi: 10.1097/PGP.0000000000000344.

Maiti, G., Lele, P., & Borse, D. (2018). Comparison of transvaginal sonography with hysteroscopy and correlation with histopathological report in case of abnormal uterine bleeding. International Journal of Reproduction, Contraception, Obstetrics and Gynecology, 7(2), 710–714. doi: http://dx.doi.org/10.18203/2320-1770.ijrcog20180199

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження