Оцінювання якості життя жінок різного репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників

Автор(и)

  • L. V. Pakharenko State Higher Educational Establishment “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,
  • V. D. Vorobii State Higher Educational Establishment “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,
  • N. Yа. Kurtash State Higher Educational Establishment “Ivano-Frankivsk National Medical University”, Ukraine,
  • O. M. Perkhulyn State Higher Educational Establishment “IvanoFrankivsk National Medical University”, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155842

Ключові слова:

синдром полікистозних яєчників, вік, якість життя

Анотація

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – один із найбільш проблемних нейроендокринних синдромів у гінекології. Його виявляють у 6–25 % жінок репродуктивного віку.

Мета роботи – оцінити якість життя жінок із СПКЯ в активному та ранньому репродуктивному віці.

Матеріали та методи. 90 жінок із СПКЯ увійшли в основну групу, що складалася з I і II підгруп. 60 жінок віком 18–25 років утворили I підгрупу, 30 пацієнток віком 26–35 років – II підгрупу. Контрольна група включала 30 жінок без цієї патології. Діагноз СПКЯ ґрунтувався на критеріях, що запропоновані Роттердамським консенсусом. Якість життя вивчали за допомогою опитувальника SF-36.

Результати. Параметри фізичного компонента якості життя в жінок в основній групі були дещо меншими, ніж у контрольній. Статистично значуща відмінність визначена тільки в осіб II підгрупи порівняно з контролем за шкалами «Фізичне функціонування» – на 11,59 % менше (p = 0,039), «Загальний стан здоров’я» – на 15,98 % (p = 0,026). Більш виражене зниження констатувади щодо шкал психологічного компонента. Особливо відзначили зменшення показників шкал «Життєва активність» – на 16,51 % (p = 0,021), «Соціальне функціонування» – на 23,12 % (p < 0,001) порівняно зі здоровими жінками. Значення всіх параметрів шкал були меншими в осіб II підгрупи порівняно з I.

Висновки. Зниження якості життя характерне для хворих із СПКЯ. Не виявили значущу різницю за показниками фізичного компонента якості життя жінок із СПКЯ у ранньому репродуктивному віці та контролі. Параметри шкал «Фізичне функціонування» та «Загальний стан здоров’я» були статистично нижчі в осіб із СПКЯ в активному репродуктивному віці порівняно зі здоровими жінками. Але зниження психологічної складової якості життя характерне для пацієнтів із СПКЯ, особливо для жінок активного репродуктивного віку порівняно з раннім.

Посилання

Setji, T. L., & Brown, A. J. (2014). Polycystic ovary syndrome: update on diagnosis and treatment. Am J Med, 127 (10), 912–919. doi: 10.1016/j.amjmed.2014.04.017.

Escobar-Morreale, H. F. (2018). Polycystic ovary syndrome: definition, aetiology, diagnosis and treatment. Nat Rev Endocrinol, 14(5), 270–284. doi: 10.1038/nrendo.2018.24.

Kakoly, N. S., Khomami, M. B., Joham, A. E., Cooray, S. D., Misso, M. L., Norman, R. J., et al. (2018). Ethnicity, obesity and the prevalence of impaired glucose tolerance and type 2 diabetes in PCOS: a systematic review and meta-regression. Hum Reprod Update., 24(4), 455–467. doi: 10.1093/humupd/dmy007.

Böttch, B., Fessler, S., Friedl, F., Toth, B., Walter, M. H., Wildt, L., & Riedl, D. (2017). Health-related quality of life in patients with polycystic ovary syndrome: validation of the German PCOSQ-G. Arch Gynecol Obstet, 297(4), 1027–1035. doi: 10.1007/s00404-017-4623-2.

Borghi, L., Leone, D., Vegni, E., Galiano, V., Lepadatu, C., Sulpizio, P., & Garzia, E. (2018). Psychological distress, anger and quality of life in polycystic ovary syndrome: associations with biochemical, phenotypical andsocio-demographic factors. J Psychosom Obstet Gynaecol, 39(2), 128–137. doi: 10.1080/0167482X.2017.1311319.

Balikci, A., Erdem, M., Keskin, U., Bozkurt Zincir, S., Gülsün, M., Özçelik, F., et al. (2014). Depression, Anxiety, and Anger in Patients with Polycystic Ovary Syndrome. Noro Psikiyatr Ars, 51(4), 328–333. doi: 10.5152/npa.2014.6898.

Khomami, M. B., Tehrani, F. R., Hashemi, S., Farahmand, M., & Azizi, F. (2015). Of PCOS symptoms, hirsutism has the most significant impact on the quality of life of Iranian women. PLoS One, 10(4), e0123608. doi: 10.1371/journal.pone.0123608.

Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. (2004). Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and longterm health risks related to polycystic ovary syndrome. Fertil Steril, 81, 19–25. doi: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2003.10.004.

Kaczmarek, C., Haller, D. M., & Yaron, M. (2016). Health-Related Quality of Life in Adolescents and Young Adults with Polycystic Ovary Syndrome: A Systematic Review. J Pediatr Adolesc Gynecol, 29(6), 551–557. doi: 10.1016/j.jpag.2016.05.006.

ZareMobini, F., Kazemi, A., & Farajzadegan, Z. (2018). A comprehensive mental health care program for women with polycystic ovary syndrome: protocol for a mixed methods study. Reprod Health, 15(1), 46. doi: 10.1186/s12978-018-0488-5.

Bazarganipour, F., Ziaei, S., Montazeri, A., Foroozanfard, F., Kazemnejad, A., & Faghihzadeh, S. (2014). Health-related quality of life in patients with polycystic ovary syndrome (PCOS): a model-based study of predictive factors. J Sex Med, 11(4), 1023–1032. doi: 10.1111/jsm.12405.

Panico, A., Messina, G., Lupoli, G. A., Lupoli, R., Cacciapuoti, M., Moscatelli, F., et al. (2017). Quality of life in overweight (obese) and normal-weight women with polycystic ovary syndrome. Patient Prefer Adherence, 11, 423–429. doi: 10.2147/PPA.S119180.

Shishehgar, F., Ramezani Tehrani, F., Mirmiran, P., Hajian, S., & Baghestani, A. R. (2016). Comparison of the Association of Excess Weight on Health Related Quality of Life of Women with Polycystic Ovary Syndrome: An Age- and BMI-Matched Case Control Study. PLoS One, 11(10), e0162911. doi: 10.1371/journal.pone.0162911.

Tziomalos, K., & Dinas, K. (2018). Obesity and Outcome of Assisted Reproduction in Patients With Polycystic Ovary Syndrome. Front Endocrinol (Lausanne), 9, 149. doi: 10.3389/fendo.2018.00149.

Palomba, S., Falbo, A., Daolio, J., Battaglia, F. A., & Sala, G. B. (2018). Pregnancy complications in infertile patients with polycystic ovary syndrome: updated evidences. Minerva Ginecol, doi: 10.23736/S0026-4784.18.04230-2.

Tan, J., Wang, Q. Y., Feng, G. M., Li, X. Y., & Huang, W. (2017). Increased Risk of Psychiatric Disorders in Women with Polycystic Ovary Syndrome in Southwest China. Chin Med J (Engl), 130(3), 262–266. doi: 10.4103/0366-6999.198916.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2019)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).