Омбудсмен із питань охорони здоров’я як фактор гарантування прав людини в умовах медичної реформи в Україні

Анотація

У статті розглядається необхідність запровадження посади омбудсмена з охорони здоров’я.

Мета роботи – дослідження національного законодавства, що регулює основні напрями реформи у сфері охорони здоров’я, щоб удосконалити конституційно-правовий механізм захисту прав людини в Україні та сприяти належному дотриманню прав громадян України у сфері охорони здоров’я.

Матеріали та методи. Застосували діалектичний метод, системний аналіз, структурно-функціональний і формально-юридичний методи.

Результати. Держава, гарантуючи соціальні права громадян, зокрема на охорону здоров’я, тим самим декларує, що стан соціальної безпеки стає можливим тільки за умови застосування механізмів правового регулювання. Визначили, що в багатьох країнах інститут омбудсмена став невіддільною частиною механізму державної влади. Цей інститут є доповненням наявних форм контролю та нагляду за дотриманням прав і свобод людини та громадянина. Запровадження інституту омбудсмена з охорони здоров’я в Україні посилило б контроль за функціонуванням медичних установ і сприяло б чималому поліпшенню медичного обслуговування населення.

Висновки. Запровадження спеціалізованого омбудсмена у сфері охорони здоров’я повинно сприяти комплексній реалізації медичної реформи в Україні, ефективному реагуванню на виявлені законодавчі прогалини при її впровадженні та сприятиме належному дотриманню прав громадян України у сфері охорони здоров’я.