Омбудсмен із питань охорони здоров’я як фактор гарантування прав людини в умовах медичної реформи в Україні
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.5.179484Ключові слова:
права людини, охорона здоров’я, інновації та вдосконалення, омбудсменАнотація
У статті розглядається необхідність запровадження посади омбудсмена з охорони здоров’я.
Мета роботи – дослідження національного законодавства, що регулює основні напрями реформи у сфері охорони здоров’я, щоб удосконалити конституційно-правовий механізм захисту прав людини в Україні та сприяти належному дотриманню прав громадян України у сфері охорони здоров’я.
Матеріали та методи. Застосували діалектичний метод, системний аналіз, структурно-функціональний і формально-юридичний методи.
Результати. Держава, гарантуючи соціальні права громадян, зокрема на охорону здоров’я, тим самим декларує, що стан соціальної безпеки стає можливим тільки за умови застосування механізмів правового регулювання. Визначили, що в багатьох країнах інститут омбудсмена став невіддільною частиною механізму державної влади. Цей інститут є доповненням наявних форм контролю та нагляду за дотриманням прав і свобод людини та громадянина. Запровадження інституту омбудсмена з охорони здоров’я в Україні посилило б контроль за функціонуванням медичних установ і сприяло б чималому поліпшенню медичного обслуговування населення.
Висновки. Запровадження спеціалізованого омбудсмена у сфері охорони здоров’я повинно сприяти комплексній реалізації медичної реформи в Україні, ефективному реагуванню на виявлені законодавчі прогалини при її впровадженні та сприятиме належному дотриманню прав громадян України у сфері охорони здоров’я.
Посилання
Zakon Ukrainy «Pro derzhavni finansovi harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia» vid 19.10.2017 r. №2168-VIII [Law of Ukraine «On the state financial guarantees of health care of the population» from October 19, 2017 №2168-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19 [in Ukrainian]
Zakon Ukrainy «Pro zakhyst personalnykh danykh» vid 30.01.2018 r. №2297-VI [Law of Ukraine «On the protection of personal data» from January 30, 2018 №2297-VI]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 [in Ukrainian]
Isakov, N. (2012) Mezhdunarodno-pravovaya politika kak sredstvo formirovaniya sistemy garantij prav grazhdan i ikh realizacii [The International legal policy as means of formation of system of guarantees of the rights of citizens and their realization]. Sovremennoye pravo, 6, 133–136. [in Russian]
Kosinov, S. A. (2015) Ombudsmen yak instytut kontroliu za vladoiu [Ombudsman as the institution of power control]. Teoriia i praktyka pravoznavstva, 1(7), 12. [in Ukrainian]
Martseliak, O. V. (2018) Mistse osvitnoho ombudsmena v mekhanizmi zakhystu prav liudyny v Ukraini [The place of the educational ombudsman in the mechanism of human rights protection in Ukraine]. Retrieved from: http://vjhr.sk/archive/2018_5/part_1/17.pdf [in Ukrainian]
O'Reilly, E. (2017) Decision of the European Ombudsman on internal procedures for dealing with applications for public access to documents and requests for information. The European Ombudsman. Retrieved from https://www.ombudsman.europa.eu/en/publications.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).