Особливості ендоваскулярної емболізації церебральних аневризм у гострому періоді субарахноїдального крововиливу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.235069

Ключові слова:

ендоваскулярна емболізація, ускладнення, субарахноїдальний крововилив

Анотація

Мета роботи – оцінити переваги сучасних методик ендоваскулярної оклюзії розірваних церебральних аневризм у гострому періоді субарахноїдального крововиливу (САК).

Матеріали та методи. Проаналізували медичну документацію пацієнтів, які отримували лікування гострого періоду анев­ризматичного САК у 2010–2021 рр. Визначили 2 групи: І – використання стандартних операційних катетерів, мінімальне використання асистувальних методик під час емболізації аневризм (2010–2016 рр.), ІІ – рутинне використання триаксіальних систем доступу, інтраартеріальне введення німодипіну, активне застосування асистувальних методик при емболізації анев­ризм, антитромбоцитарна терапія, починаючи інтраопераційно безпосередньо після оклюзії аневризми (розчин ацелізину 500 мг в/в крапельно; 2017–2021 рр.). Аналізували ступінь тяжкості САК за шкалами Hunt–Hess, Fisher, результат лікування за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР), локалізацію та розмір аневризм, а також інтраопераційні ускладнення.

Результати. У першій групі 156 спостережень, у другій – 91. Середній вік пацієнтів у І групі – 48,26 року, у ІІ – 51,44 року. За гендерною ознакою в обох групах більшість становили жінки. В усіх спостереженнях переважали аневризми комплексу передньої мозкової – передньої сполучної артерії, друга за частотою локалізація – внутрішня сонна артерія. За ступенем важкості САК за схваленими шкалами (Hunt–Hess, Fisher) вірогідних відtмінностей не було.

Койлінґ застосували в 100 % випадків, балон-асистенцію – в 6,48 % у І групі та 14,80 % у ІІ, стент-асистенцію – у 2,56 % і 9,30 % спостережень відповідно за групами, «дистальний» доступ із використанням триаксіальної системи не виконували в І групі, у другій – 57,4 % випадків. Фармакоангіопластика з використанням розчину німодипіну застосована в 16,6 % спостережень І групи та 22,2 % ІІ групи. Введення ацелізину 0,5 г в/в крапельно безпосередньо після оклюзії аневризми здійснили у 22,2 % випадків ІІ групи.

Інтраопераційний розрив аневризми виявили у 5,1 % випадків І групи та 1,1 % спостережень ІІ групи. Міграцію спіралей у дистальне русло або материнську артерію спостерігали в 6,41 % випадків І групи та 2,20 % ІІ групи. Тромбоемболічні ускладнення зареєстрували в 7,69 % спостережень І групи та 2,20 % ІІ групи. Середнє значення ступеня порушення функції за мШР у І групі становило 2,27, у ІІ – 1,45. Хороший результат лікування (1–2 ст. за мШР) визначили у 71,2 % спостережень І групи та 87,9 % ІІ групи. Летальність у І групі – 12,82 % випадків, у ІІ – 7,62 %.

Висновки. Рутинне використання триаксіальних систем доступу та внутрішньоартеріальна фармакопластика німодипіном дають змогу здійснювати адекватну профілактику маніпуляційного ангіоспазму під час катетеризації порожнини аневризми. Стабільність триаксіальної системи доступу забезпечує кращу керованість мікропровідника й мікрокатетера, зменшуючи ризик перфорації стінки аневризми під час катетеризації. Використання асистувальних методик емболізації розірваних церебральних аневризм у гострому періоді САК і профілактична інфузія розчину ацелізину після оклюзії аневризми вірогідно знижують частоту тромбоемболічних ускладнень. Максимально рання оклюзія церебральної аневризми, що розірвалась, є не тільки профілактикою повторного розриву, але й розширює можливості інтенсивної терапії у профілактиці вторинних ускладнень САК.

Біографії авторів

О. Ю. Полковніков, Запорізький державний медичний університет, Україна

лікар-нейрохірург вищої категорії, канд. мед. наук, доцент каф. медицини катастроф, військової медицини та нейрохірургії

А. М. Матерухiн, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. госпітальної хірургії

Н. В. Ізбицька, КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, Україна

лікар-нейрохірург

 

Посилання

de Rooij, N. K., Linn, F. H., van der Plas, J. A., Algra, A., & Rinkel, G. J. (2007). Incidence of subarachnoid haemorrhage: a systematic review with emphasis on region, age, gender and time trends. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 78(12), 1365-1372. https://doi.org/10.1136/jnnp.2007.117655

Starke, R. M., Connolly, E. S., Jr., & Participants in the International Multi-Disciplinary Consensus Conference on the Critical Care Management of Subarachnoid Hemorrhage. (2011). Rebleeding After Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage. Neurocritical Care, 15(2), Article 241. https://doi.org/10.1007/s12028-011-9581-0

Huang, J., & van Gelder, J. M. (2002). The Probability of Sudden Death from Rupture of Intracranial Aneurysms: A Meta-analysis. Neurosurgery, 51(5), 1101-1107. https://doi.org/10.1097/00006123-200211000-00001

Steiner, T., Juvela, S., Unterberg, A., Jung, C., Forsting, M., Rinkel, G., & European Stroke Organization. (2013). European Stroke Organization guidelines for the management of intracranial aneurysms and subarachnoid haemorrhage. Cerebrovascular Diseases, 35(2), 93-112. https://doi.org/10.1159/000346087

Connolly, E. S., Jr., Rabinstein, A. A., Carhuapoma, J. R., Derdeyn, C. P., Dion, J., Higashida, R. T., Hoh, B. L., Kirkness, C. J., Naidech, A. M., Ogilvy, C. S., Patel, A. B., Thompson, B. G., Vespa, P., American Heart Association Stroke Council, Council on Cardiovascular Radiology and Intervention, Council on Cardiovascular Nursing, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, & Council on Clinical Cardiology. (2012). Guidelines for the Management of Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke, 43(6), 1711-1737. https://doi.org/10.1161/STR.0b013e3182587839

Ihn, Y. K., Shin, S. H., Baik, S. K., & Choi, I. S. (2018). Complications of endovascular treatment for intracranial aneurysms: Management and prevention. Interventional Neuroradiology, 24(3), 237-245. https://doi.org/10.1177/1591019918758493

Netlyukh, А. М. (2017). Khirurhichne likuvannia khvorykh z rozryvamy vnutrishnocherepnykh arterialnykh anevryzm z uskladnenym klinichnym perebihom. Dis. … dok. med. nauk. [Surgical treatment of cerebral aneurysms’ rupture with a complicated disease course Dr. med. sci. diss.]. Lvivskyi nats. med. un-t im. D. Halytskoho MOZ Ukrainy. [in Ukrainian].

Lylyk, P., Cohen, J. E., Ceratto, R., Ferrario, A., & Miranda, C. (2002). Angioplasty and Stent Placement in Intracranial Atherosclerotic Stenoses and Dissections. American Journal of Neuroradiology, 23(3), 430-436.

Pierot, L., Barbe, C., Nguyen, H. A., Herbreteau, D., Gauvrit, J. Y., Januel, A. C., Bala, F., Comby, P. O., Desal, H., Velasco, S., Aggour, M., Chabert, E., Sedat, J., Trystram, D., Marnat, G., Gallas, S., Rodesch, G., Clarençon, F., Soize, S., Gawlitza, M., … White, P. (2020). Intraoperative Complications of Endovascular Treatment of Intracranial Aneurysms with Coiling or Balloon-assisted Coiling in a Prospective Multicenter Cohort of 1088 Participants: Analysis of Recanalization after Endovascular Treatment of Intracranial Aneurysm (ARETA) Study. Radiology, 295(2), 381-389. https://doi.org/10.1148/radiol.2020191842

Wang, J. M., & Chen, Q. X. (2020). Risk Factors for Intraprocedural Rerupture during Embolization of Ruptured Intracranial Aneurysms. Journal of Korean Medical Science, 35(48), Article e430. https://doi.org/10.3346/jkms.2020.35.e43030

Stapleton, C. J., Walcott, B. P., Butler, W. E., & Ogilvy, C. S. (2015). Neurological outcomes following intraprocedural rerupture during coil embolization of ruptured intracranial aneurysms. Journal of Neurosurgery, 122(1), 128-135. https://doi.org/10.3171/2014.9.JNS14616

Johnston, S. C., Dowd, C. F., Higashida, R. T., Lawton, M. T., Duckwiler, G. R., Gress, D. R., & CARAT Investigators. (2008). Predictors of Rehemorrhage After Treatment of Ruptured Intracranial Aneurysms: The Cerebral Aneurysm Rerupture After Treatment (CARAT) Study. Stroke, 39(1), 120-125. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.107.495747

Mitchell, P. J., Muthusamy, S., Dowling, R., & Yan, B. (2013). Does Small Aneurysm Size Predict Intraoperative Rupture during Coiling in Ruptured and Unruptured Aneurysms? Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases, 22(8), 1298-1303. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2012.10.017

Kawabata, S., Imamura, H., Adachi, H., Tani, S., Tokunaga, S., Funatsu, T., Suzuki, K., & Sakai, N. (2018). Risk factors for and outcomes of intraprocedural rupture during endovascular treatment of unruptured intracranial aneurysms. Journal of NeuroInterventional Surgery, 10(4), 362-366. https://doi.org/10.1136/neurintsurg-2017-013156

Imamura, H., Sakai, N., Satow, T., Iihara, K., & JR-NET3 Study Group. (2020). Factors related to adverse events during endovascular coil embolization for ruptured cerebral aneurysms. Journal of NeuroInterventional Surgery, 12(6), 605-609. https://doi.org/10.1136/neurintsurg-2019-015459

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження