Артеріальна гіпертензія у дітей і підлітків: сучасний погляд на проблему (огляд літератури). Частина 1
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.2.235489Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, діти, епідеміологія, чинники ризику, патогенезАнотація
Проаналізували відомості вітчизняної та закордонної фахової літератури щодо поширеності, причин, механізмів розвитку та критеріїв діагностики артеріальної гіпертензії у дітей і підлітків.
Мета роботи – на підставі огляду сучасних наукових джерел навести дані про епідеміологію, чинники ризику, механізми розвитку та діагностичні критерії артеріальної гіпертензії в дітей і підлітків.
Матеріали та методи. Здійснили пошук у наукометричних системах Google Scolar, PubMed, Cohrane Database за 2011–2021 рр., використали ключові слова: епідеміологія, чинники ризику системної артеріальної гіпертензії, механізми розвитку, коронавірусна хвороба, підлітки, критерії діагностики системної артеріальної гіпертензії.
Висновки. У наукових джерелах останнього десятиліття визначено основні чинники ризику та найпоширеніші механізми розвитку артеріальної гіпертензії, систематизовано підходи до класифікації, а також діагностичні критерії захворювання в юному віці. Цю патологію останнім часом стали діагностувати частіше в осіб віком до 18 років; за різними даними, ця частота становить від 2 % до 20 % випадків. Зауважимо, що пандемія коронавірусної хвороби внесла свої корективи у вивчення особливостей артеріальної гіпертензії у дітей і дорослих, адже артеріальна гіпертензія була провідним фактором тяжчого перебігу та смертності. Дослідження в цьому напрямі тривають. Значущість окремих патогенетичних факторів у ґенезі артеріальної гіпертензії в дітей остаточно не з’ясована, а їхній взаємозв’язок із гемодинамічними показниками в дітей і підлітків потребує продовження вивчення. Науковці всього світу акцентують на необхідності своєчасної та ранньої діагностики підвищеного артеріального тиску в дитячому віці, поки процес зворотний, для профілактики ускладнень і тяжчого перебігу хвороби.
Посилання
Hyschak, T. V., & Marushko, Iu. V. (2016). Fazy adaptatsii u ditei iz pervynnoiu arterialnoiu hipertenziieiu [Adaptation phase in children with primary hypertension]. Sovremennaya pediatriya, (7), 88-93. https://doi.org/10.15574/SP.2016.79.88 [in Ukrainian].
Kovalchuk, T. A., & Boyarchuk, O. R. (2020). Osoblyvosti dobovoho rytmu arterialnoho tysku u ditei iz vazovahalnymy synkope [The features of the circadian rhythm of blood pressurein children with vasovagal syncope]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii, (1), 10-16. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11477 [in Ukrainian].
Korenev, N. M., Bogmat, L. F., Nosov, Ye. M., Yakovleva, I. M., Nikonova, V. V., & Bessonova, I. N. (2014). Arterial'naya gipertenziya u podrostkov: faktory stabilizatsii i progressirovaniya [Arterial hypertension in adolescents: factors of stabilization and progression]. Zdorov'e rebenka, (3), 6-11. [in Russian].
Maydannyk, V. G., Haytovych, N. V., Pavlyshyn, G. A., Ivanko, A. G., Nechytaylo, Yu. N., & Ocheretko, V. V. (2013). Poshyrenist nadlyshkovoi masy tila ta pidvyshchenoho arterialnoho tysku sered shkoliariv riznykh rehioniv Ukrainy [Prevalence of overweight and high blood pressure among schoolchildren in different regions of Ukraine]. Mezhdunarodnyi zhurnal pediatrii, akusherstva i ginekologii, 3(1), 33-39. [in Ukrainian].
Maidannyk, V. H., Khaitovych, M. V., Hliebova, L. P., Misiura, L. I., Terletskyi, R. V., Sukhodolska, E. S., & Prokhorovych, T. P. (2014). Diahnostyka ta likuvannia arterialnoi hipertenzii u ditei i pidlitkiv (metodychni rekomendatsii) (189.13/26.14) [Diagnosis and treatment of arterial hypertension in children and adolescents (guidelines) (189.13/26.14)]. Mezhdunarodnyi zhurnal pediatrii, akusherstva i ginekologii, 6(1), 109-127 [in Ukrainian].
Marushko, Yu. V., & Hyshchak, T. V. (2018). Analiz i perspektyvy novykh klinichnykh rekomendatsii AAP (2017) skryninhu i kontroliu vysokoho arterialnoho tysku u ditei ta pidlitkiv [Analysis and prospects of new clinical guidelines ААР(2017) for screening and control of high blood pressure in children and adolescents]. Sovremennaya pediatriya, (4), 27-39. https://doi.org/10.15574/sp.2018.92.27 [in Ukrainian].
Matukha, L. F., Orlovska, N. V., & Mayatska, O. V. (2015). Arterialna gipertenzia u ditei ta pidlitkiv: factory ryzyku, aspekty diagnostyky ta osnovy profilaktyky [Аrterial Hypertension for children and teenagers: risk factors, diagnostic aspects and prophylaxis bases]. Simeina medytsyna, (6), 131-135. [in Ukrainian].
Fesenko, M. Ye., Ziuzina, L. S., Kozakevych, V. K., Kabyka, T. V., & Pavlenko, V. A. (2016). Arterialna hipertenziia u ditei [Arterial hypertension in children]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 2(1), 34-37. [in Ukrainian].
Khaitovych, M. V. (2014). Diahnostyka arterialnoi hipertenzii u ditei ta pidlitkiv [Diagnosis of hypertension in children and adolescents]. Zdorovia Ukrainy, (1. Pediatriia), 38-39. [in Ukrainian].
Shlimkevych, І. V. (2011). Epidemiolohiia, nomenklatura ta mekhanizmy rozvytku arterialnoi hipertenzii u ditei ta pidlitkiv [Epidemiology, Nomenclature and Mechanisms of Development of Arterial Hypertension in Children and Adolescents]. Halytskyi likarskyi visnyk, 18(1), 163-166. [in Ukrainian].
Ashraf, M., Irshad, M., & Parry, N. A. (2020). Pediatric hypertension: an updated review. Clinical Hypertension, 26(1), Article 22. https://doi.org/10.1186/s40885-020-00156-w
Bell, C. S., Samuel, J. P., & Samuels, J. A. (2019). Prevalence of Hypertension in Children. Hypertension, 73(1), 148-152. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11673
Cheung, E. L., Bell, C. S., Samuel, J. P., Poffenbarger, T., Redwine, K. M., & Samuels, J. A. (2017). Race and Obesity in Adolescent Hypertension. Pediatrics, 139(5), Article e20161433. https://doi.org/10.1542/peds.2016-1433
Dadlani, A., Madan, K., & Sawhney, J. P. S. (2019). Ambulatory blood pressure monitoring in clinical practice. Indian Heart Journal, 71(1), 91-97. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2018.11.015
Flynn, J. T., Kaelber, D. C., Baker-Smith, C. M., Blowey, D., Carroll, A. E., Daniels, S. R., de Ferranti, S. D., Dionne, J. M., Falkner, B., Flinn, S. K., Gidding, S. S., Goodwin, C., Leu, M. G., Powers, M. E., Rea, C., Samuels, J., Simasek, M., Thaker, V. V., Urbina, E. M., & SUBCOMMITTEE ON SCREENING AND MANAGEMENT OF HIGH BLOOD PRESSURE IN CHILDREN. (2017). Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics, 140(3), Article e20171904. https://doi.org/10.1542/peds.2017-1904
Jurko, A., Jr, Jurko, T., Minarik, M., Mestanik, M., Mestanikova, A., Micieta, V., Visnovcova, Z., & Tonhajzerova, I. (2018). Endothelial function in children with white-coat hypertension. Heart and Vessels, 33(6), 657-663. https://doi.org/10.1007/s00380-017-1107-z
Göknar, N., & Çalışkan, S. (2020). New guidelines for the diagnosis, evaluation, and treatment of pediatric hypertension. Turk Pediatri Arsivi, 55(1), 11-22. https://doi.org/10.14744/TurkPediatriArs.2020.92679
Kelishadi, R., Mirmoghtadaee, P., Najafi, H., & Keikha, M. (2015). Systematic review on the association of abdominal obesity in children and adolescents with cardio-metabolic risk factors. Journal of Research in Medical Sciences, 20(3), 294-307.
Kreutz, R., Dobrowolski, P., Prejbisz, A., Algharably, E., Bilo, G., Creutzig, F., Grassi, G., Kotsis, V., Lovic, D., Lurbe, E., Modesti, P. A., Pappaccogli, M., Parati, G., Persu, A., Polonia, J., Rajzer, M., de Timary, P., Weber, T., Weisser, B., Tsioufis, K., … European Society of Hypertension COVID-19 Task Force Review. (2021). Lifestyle, psychological, socioeconomic and environmental factors and their impact on hypertension during the coronavirus disease 2019 pandemic. Journal of Hypertension, 39(6), 1077-1089. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000002770
Mills, K. T., Bundy, J. D., Kelly, T. N., Reed, J. E., Kearney, P. M., Reynolds, K., Chen, J., & He, J. (2016). Global Disparities of Hypertension Prevalence and Control: A Systematic Analysis of Population-Based Studies From 90 Countries. Circulation, 134(6), 441-450. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.018912
Sinha, R., Saha, A., & Samuels, J. (2019). American Academy of Pediatrics Clinical Practice Guidelines for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents: What is New? Indian Pediatrics, 56(4), 317-321.
Narang, R., Saxena, A., Desai, A., Ramakrishnan, S., Thangjam, R. S., Kulkarni, S., Narvencar, K., E Costa, A., Dias, A., Sukharamwala, R., & Cleland, J. (2018). Prevalence and determinants of hypertension in apparently healthy schoolchildren in India: A multi-center study. European Journal of Preventive Cardiology, 25(16), 1775-1784. https://doi.org/10.1177/2047487318790056
Schommer, V. A., Barbiero, S. M., Cesa, C. C., Oliveira, R., Silva, A. D., & Pellanda, L. C. (2014). Excess Weight, Anthropometric Variables and Blood Pressure in Schoolchildren aged 10 to 18 years. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 102(4), 312-318. https://doi.org/10.5935/abc.20140038
Siddiqui, S., & Malatesta-Muncher, R. (2020). Hypertension in Children and Adolescents: A Review of Recent Guidelines. Pediatric Annals, 49(6), e250-e257. https://doi.org/10.3928/19382359-20200513-01
Surma, S., Romańczyk, M., & Łabuzek, K. (2020). Coronavirus SARS-Cov-2 and arterial hypertension - facts and myths. Polski merkuriusz lekarski: organ Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 48(285), 195-198.
Theodore, R. F., Broadbent, J., Nagin, D., Ambler, A., Hogan, S., Ramrakha, S., Cutfield, W., Williams, M. J., Harrington, H., Moffitt, T. E., Caspi, A., Milne, B., & Poulton, R. (2015). Childhood to Early-Midlife Systolic Blood Pressure Trajectories: Early-Life Predictors, Effect Modifiers, and Adult Cardiovascular Outcomes. Hypertension, 66(6), 1108-1115. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.115.05831
Zhai, Y., Li, W. R., Shen, C., Qian, F., & Shi, X. M. (2015). Prevalence and Correlates of Elevated Blood Pressure in Chinese Children Aged 6-13 Years: a Nationwide School-Based Survey. Biomedical and Environmental Sciences, 28(6), 401-409. https://doi.org/10.3967/bes2015.057
Zhixiang, Y., Cheng, W., Jibing, X., Bisheng, G., Ming, X., & Deyu, L. (2018). Ambulatory blood pressure monitoring in children suffering from orthostatic hypertension. BioMedical Engineering OnLine, 17(1), Article 129. https://doi.org/10.1186/s12938-018-0530-4
Burrello, J., Erhardt, E. M., Saint-Hilary, G., Veglio, F., Rabbia, F., Mulatero, P., Monticone, S., & D'Ascenzo, F. (2018). Pharmacological Treatment of Arterial Hypertension in Children and Adolescents: A Network Meta-Analysis. Hypertension, 72(2), 306-313. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.10862
Tran, A. H., & Urbina, E. M. (2020). Hypertension in children. Current Opinion in Cardiology, 35(4), 376-380. https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000744
Rascher, W., & Paech, C. (2020). Arterial Hypertension in Children. In W. Kiess, M. Schwab & J. van den Anker (Eds.), Pediatric Pharmacotherapy. Handbook of Experimental Pharmacology (Vol. 261, pp. 193-208). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/164_2020_359
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
