Мікробіота кишківника в дітей з ожирінням і неалкогольною жировою хворобою печінки залежно від функції жовчного міхура

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.2.240879

Ключові слова:

гіпокінезія, жовчний міхур, неалкогольна жирова хвороба печінки, мікробіота, коротколанцюгові жирні кислоти

Анотація

Мета роботи – визначити особливості мікробіоценозу тонкого та товстого кишечника в дітей із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) залежно від функціонального стану жовчного міхура (ЖМ).

Матеріали та методи. Обстежили 73 дітей із НАЖХП віком від 10 до 17 років. Відповідно до індексу маси тіла, даних транзієнтної еластографії (Fibroscan®) та ультразвукового дослідження пацієнтів поділили на групи: І – 35 дітей із НАЖХП, ожирінням та гіпокінезією ЖМ; ІІ – 30 дітей із НАЖХП, ожирінням та нормокінезією ЖМ; III (контрольна) – 8 відносно здорових дітей із нормальною масою тіла та нормокінезією ЖМ. Моторно-евакуаторну функцію ЖМ оцінювали з використанням фізіологічного харчового навантаження. Хроматографію коротколанцюгових жирних кислот у копрофільтраті пацієнтів здійснили на хроматографі Хроматек-Кристал-5000. Видовий і кількісний склад мікрофлори вмісту товстої кишки визначили методом посіву десятикратних розведень (10-1–10-9), використавши стандартний набір елективних і диференційно-діагностичних поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Діагностику синдрому надлишкового бактеріального росту виконали за допомогою водневого дихального тесту з навантаженням із лактозою, використали газоаналізатор «Gastro» Gastrolyzer (Bedfont Scientific Ltd, Велика Британія).

Результати. Лактозозалежний синдром надлишкового бактеріального росту визначили майже у половини хворих (42,9 %) на НАЖХП незалежно від функціональних змін ЖМ. У дітей із НАЖХП і гіпофункцією ЖМ частіше виявляли декомпенсовану форму дисбіозу (37,1 % випадків), з нормокінезією ЖМ – субкомпенсовану (36,7% випадків). Концентрація Lactobacillus (в 1,9 раза, р < 0,05) та Enterococcus (в 1,4 раза, р < 0,05) вірогідно нижча в пацієнтів з НАЖХП і гіпофункцією ЖМ, ніж у хворих із нормальною моторно-евакуаторною функцією ЖМ. Рівень фекальної оцтової кислоти в дітей із НАЖХП і гіпокінезією ЖМ збільшувався в 6,9 раза (р < 0,05), а рівень масляної кислоти – вдвічі (р < 0,05) порівняно з групою контролю. Це свідчить про участь жовчних кислот у регуляції якісного та кількісного складу кишкового мікробіому.

Висновки. Зниження скоротливої функції жовчного міхура в дітей із НАЖХП асоційоване з різким зменшенням кількості основних симбіонтів кишкового мікробіоценозу, збільшенням концентрації умовно-патогенної мікрофлори, а також підвищенням продукції оцтової та масляної коротколанцюгових жирних кислот.

Біографії авторів

Ю. М. Степанов, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

д-р мед. наук, професор, директор ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, член-кор. НАМН України

Н. Ю. Завгородня, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

канд. мед. наук, зав. відділу дитячої гастроентерології

О. М. Татарчук, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

канд. біол. наук, старший науковий співробітник науково-дослідного сектора

І. А. Кленіна, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

канд. біол. наук, зав. науково-дослідного сектора

О. І. Грабовська, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

науковий співробітник науково-дослідного сектора

Е. В. Зигало, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу мініінвазивних ендоскопічних втручань та інструментальної діагностики

О. П. Петішко, ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України"

науковий співробітник відділу науково-організаційної, методичної роботи та інформаційних технологій

Н. С. Вішнаревська, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

бактеріолог науково-дослідного сектора

В. В. Долгополова, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро

лікар-бактеріолог науково-дослідного сектора

Посилання

Shaunak, M., Byrne, C. D., Davis, N., Afolabi, P., Faust, S. N., & Davies, J. H. (2021). Non-alcoholic fatty liver disease and childhood obesity. Archives of Disease in Childhood, 106(1), 3-8. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-318063

Fang, Y. L., Chen, H., Wang, C. L., & Liang, L. (2018). Pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease in children and adolescence: From "two hit theory" to "multiple hit model". World Journal of Gastroenterology, 24(27), 2974-2983. https://doi.org/10.3748/wjg.v24.i27.2974

Kolesnikova, O. V. (2016). Kyshkova mikrobiota i metabolichnyi syndrom: shcho yikh obiednuie? [The intestinal microbiota and metabolic syndrome: the unifying factors?]. Suchasna hastroenterolohiia, 88(2), 61-70. [in Ukrainian].

Zavhorodnia, N. Yu., Lukianenko, O. Yu., Klenina, I. A., Hrabovska, O. I., Tatarchuk, O. M., & Vishnarevska, N. S. (2020). Assessment of the intestinal microbiota and fecal short-chain fatty acids content in children with non-alcoholic fatty liver disease. Gastroenterology, 54(1), 56-62. https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.1.2020.199143

Stepanov, Y. M, Zavgorodnya, N. Y, Babiy, S. O., & Klenina, I. A. (2016). Vplyv funktsionalnoho stanu zhovchnoho mikhura na osoblyvosti lipidnoho obminu v ditei zi steatozom pechinky [Effect of functional disorders of the biliary tract on the peculiarities of lipid metabolism in children with hepatic steatosis]. Hastroenterolohiia, (4), 47-53. https://doi.org/10.22141/2308-2097.4.62.2016.81094 [in Ukrainian].

Colak, Y., Bozbey, G., Erim, T., Caklili, O. T., Ulasoglu, C., Senates, E., Mutlu, H. H., Mesci, B., Doğan, M. S., Tasan, G., Enc, F. Y., & Tuncer, I. (2016). Impaired Gallbladder Motility and Increased Gallbladder Wall Thickness in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Journal of Neurogastroenterology and Motility, 22(3), 470-476. https://doi.org/10.5056/jnm15159

Qi, L., Tian, Y., & Chen, Y. (2019). Gall bladder: The metabolic orchestrator. Diabetes/Metabolism Research and Reviews, 35(5), Article e3140. https://doi.org/10.1002/dmrr.3140

Jasirwan, C., Lesmana, C., Hasan, I., Sulaiman, A. S., & Gani, R. A. (2019). The role of gut microbiota in non-alcoholic fatty liver disease: pathways of mechanisms. Bioscience of Microbiota, Food and Health, 38(3), 81-88. https://doi.org/10.12938/bmfh.18-032

Sirchak, Ye. S., Griga, V. I., Petrichko, O. I., & Рichkar, Y. I. (2020). Efektyvnist vykorystannia Bifidobacterium infantis 35624 dlia likuvannia khvorykh na nealkoholnu zhyrovu khvorobu pechinky [Efficiency of using Bifidobacterium infantis 35624 in patients with non-alcoholic fatty liver disease]. Hastroenterolohiia, 54(1), 8-17. https://doi.org/10.22141/2308-2097.54.1.2020.199136 [in Ukrainian].

Fadieienko, G. D., & Solomentseva, T. A. (2020). Vozmozhnosti nemedikamentoznoi korrektsii kishechnoi mikrobioty u bol'nykh nealkogol'noi zhirovoi bolezn'yu pecheni [Possibilities of non-pharmacological correction of intestinal microbiota in patients with non-alcoholic fatty liver disease]. Suchasna hastroenterolohiia, (5), 71-78. https://doi.org/10.30978/MG-2020-5-71 [in Russian].

Zhang, H., DiBaise, J. K., Zuccolo, A., Kudrna, D., Braidotti, M., Yu, Y., Parameswaran, P., Crowell, M. D., Wing, R., Rittmann, B. E., & Krajmalnik-Brown, R. (2009). Human gut microbiota in obesity and after gastric bypass. PNAS, 106(7), 2365-2370. https://doi.org/10.1073/pnas.0812600106

Zhao, G., Nyman, M., & Jönsson, J. A. (2006). Rapid determination of short-chain fatty acids in colonic contents and faeces of humans and rats by acidified water-extraction and direct-injection gas chromatography. Biomedical Chromatography, 20(8), 674-682. https://doi.org/10.1002/bmc.580

Stepanov, Yu. M., & Boiko, T. Y. (2016). Dysbioz kyshechnyka ta efektyvnist vykorystannia probiotyka-bioenteroseptyka Enterozhermina v yoho korektsii (metodychni rekomendatsii) [Intestinal Dysbiosis and Efficacy of Probiotic Bioenteroseptic Enterogermina for Its Treatment (Practice Guidelines)]. Hastroenterolohiia, (3), 73-79. https://doi.org/10.22141/2308-2097.3.61.2016.79162 [in Ukrainian].

Stepanov, Yu. M., Didenko, V. I., Klenina, I. A., Zigalo, E. V., & Petishko, O. P. (2019). Patohenetychni aspekty vplyvu nadlyshkovoho bakterialnoho rostu na metabolizm zhyrnykh kyslot u khvorykh na khronichni dyfuzni zakhvoriuvannia pechinky [Pathogenetic aspects of the effects of the bacterial overgrowth syndrome on metabolism of free fatty acids in patients with chronic diffusive liver diseases]. Suchasna hastroenterolohiia, (6), 21-27. https://doi.org/10.30978/MG-2019-6-21 [in Ukrainian].

Safari, Z., & Gérard, P. (2019). The links between the gut microbiome and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). Cellular and Molecular Life Sciences, 76(8), 1541-1558. https://doi.org/10.1007/s00018-019-03011-w

Puddu, A., Sanguineti, R., Montecucco, F., & Viviani, G. L. (2014). Evidence for the Gut Microbiota Short-Chain Fatty Acids as Key Pathophysiological Molecules Improving Diabetes. Mediators of Inflammation, 2014, Article 162021. https://doi.org/10.1155/2014/162021

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-04

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження