Фактори обтяження перебігу фібриляції передсердь при коморбідних артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу

Автор(и)

  • М. В. Гребеник Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8118-5742
  • Ю. В. Гончарук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1804-9932

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.3.253819

Ключові слова:

фібриляція передсердь, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, коморбідність

Анотація

Фібриляція передсердь (ФП) – доволі поширена проблема сьогодення, а частота її виникнення збільшується з віком хворих. Перебіг цього порушення ритму в умовах коморбідності з артеріальною гіпертензією (АГ) та цукровим діабетом (ЦД) може залежати від багатьох причин, тому вивчення чинників розвитку та факторів обтяження ФП в умовах названої коморбідності залишається актуальним.

Мета роботи – визначити чинники розвитку та фактори, що ускладнюють ФП, у хворих на АГ і ЦД 2 типу.

Матеріали та методи. Обстежили 214 пацієнтів із ФП, АГ і ЦД, яких поділили на групи: 1) ізольована ФП – 7,5 %; 2) ФП і АГ – 51,9 %; 3) ФП, АГ і ЦД – 25,2 %; 4) ізольована АГ – 5,1 %; 5) АГ і ЦД – 10,3 %. Пароксизмальну форму ФП виявили в 34,3 %, персистентну – в 46,4 %, постійну – в 19,3 % обстежених.

Результати. Виявили, що особи вищого зросту частіше відчувають симптоми аритмії (р = 0,01). На розвиток наступного епізоду ФП в умовах коморбідних АГ і ЦД впливали стать, індекс Кетле, зріст, тривалість АГ, систолічний артеріальний тиск (САТ), рівні глюкози, глікованого Hb, сечовини, фібриногену, тригліцеридів, товщина міжшлуночкової перетинки, задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ), фракція викиду, маса міокарда ЛШ, концентричний тип ремоделювання. При частих рецидивах ФП найвагомішими виявились індекс Кетле (р = 0,03), тривалість АГ (р = 0,03) і рівень глікованого Hb (р = 0,002).

Доведено, що якщо в анамнезі був хоча б один епізод ФП, ризик розвитку наступного зростає в пацієнта в 5,56 раза (р = 0,01). На збільшення лівого передсердя (ЛП) істотно впливає ФП. АГ також вносить свої корективи у процес ремоделювання серця, зокрема спричиняє його гіпертрофію, а наявність ЦД тільки посилює цей вплив. Збільшення ЛП понад 4,43 см (р = 0,0001) і правого шлуночка (ПШ) більше ніж 2,59 см (р = 0,02) істотно підвищує ризик переходу ФП у постійну форму.

Висновки. У пацієнтів із супутніми АГ і ЦД для запобігання виникненню ФП та її переходу у хронічну форму слід звернути особливу увагу на такі показники: індекс Кетле, тривалість АГ, підвищення артеріального тиску, добова варіабельність САТ, рівні глікованого Hb та глікемії натще, показники ЕхоКГ (ФВ, розмір ЛП і ПШ).

Біографії авторів

М. В. Гребеник, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

д-р мед. наук, професор каф. терапії і сімейної медицини ФПО

Ю. В. Гончарук, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

аспірант каф. терапії і сімейної медицини ФПО

Посилання

Williams, B., Mancia, G., Spiering, W., Agabiti Rosei, E., Azizi, M., Burnier, M., Clement, D. L., Coca, A., de Simone, G., Dominiczak, A., Kahan, T., Mahfoud, F., Redon, J., Ruilope, L., Zanchetti, A., Kerins, M., Kjeldsen, S. E., Kreutz, R., Laurent, S., Lip, G., … ESC Scientific Document Group. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal, 39(33), 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339

Akoum, N., Mahnkopf, C., Kholmovski, E. G., Brachmann, J., & Marrouche, N. F. (2018). Age and sex differences in atrial fibrosis among patients with atrial fibrillation. EP Europace, 20(7), 1086-1092. https://doi.org/10.1093/europace/eux260

Ceornodolea, A. D., Bal, R., & Severens, J. L. (2017). Epidemiology and Management of Atrial Fibrillation and Stroke: Review of Data from Four European Countries. Stroke Research and Treatment, 2017, Article 8593207. https://doi.org/10.1155/2017/8593207

Ostchega, Y., Fryar, C. D., Nwankwo, T., & Nguyen, D. T. (2020). Hypertension Prevalence Among Adults Aged 18 and Over: United States, 2017-2018. NCHS data brief, (364), 1-8.

Ampofo, A. G., & Boateng, E. B. (2020). Beyond 2020: Modelling obesity and diabetes prevalence. Diabetes Research and Clinical Practice, 167, Article 108362. https://doi.org/10.1016/j.diabres.2020.108362

Aune, D., Feng, T., Schlesinger, S., Janszky, I., Norat, T., & Riboli, E. (2018). Diabetes mellitus, blood glucose and the risk of atrial fibrillation: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Journal of Diabetes and its Complications, 32(5), 501-511. https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2018.02.004

University of Pennsylvania School of Medicine. (2019, November 13). Taller people have increased risk for developing atrial fibrillation: Height is a causal risk factor for AFib: Study. ScienceDaily. https://www.sciencedaily.com/releases/2019/11/191113092606.htm

Przewłocka-Kosmala, M., Jasic-Szpak, E., Rojek, A., Kabaj, M., Sharman, J. E., & Kosmala, W. (2019). Association of central blood pressure with left atrial structural and functional abnormalities in hypertensive patients: Implications for atrial fibrillation prevention. European Journal of Preventive Cardiology, 26(10), 1018-1027. https://doi.org/10.1177/2047487319839162

Masci, A., Barone, L., Dedè, L., Fedele, M., Tomasi, C., Quarteroni, A., & Corsi, C. (2019). The Impact of Left Atrium Appendage Morphology on Stroke Risk Assessment in Atrial Fibrillation: A Computational Fluid Dynamics Study. Frontiers in Physiology, 9, Article 1938. https://doi.org/10.3389/fphys.2018.01938

Brandes, A., Smit, M. D., Nguyen, B. O., Rienstra, M., & Van Gelder, I. C. (2018). Risk Factor Management in Atrial Fibrillation. Arrhythmia & Electrophysiology Review, 7(2), 118-127. https://doi.org/10.15420/aer.2018.18.2

Lee, S. R., Park, C. S., Choi, E. K., Ahn, H. J., Han, K. D., Oh, S., & Lip, G. (2021). Hypertension Burden and the Risk of New-Onset Atrial Fibrillation: A Nationwide Population-Based Study. Hypertension, 77(3), 919-928. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.16659

Li, Z., Wang, Z., Yin, Z., Zhang, Y., Xue, X., Han, J., Zhu, Y., Zhang, J., Emmert, M. Y., & Wang, H. (2017). Gender differences in fibrosis remodeling in patients with long-standing persistent atrial fibrillation. Oncotarget, 8(32), 53714-53729. https://doi.org/10.18632/oncotarget.16342

Kyselov, S. M. (2021). Suchasni uiavlennia shchodo predyktoriv vynyknennia ta prohresuvannia fibryliatsii peredserd [Current concepts on predictors of atrial fibrillation occurrence and progression]. Zaporozhye medical journal, 23(6), 845-850. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.6.232397 [in Ukrainian].

Ogawa, H., An, Y., Ikeda, S., Aono, Y., Doi, K., Ishii, M., Iguchi, M., Masunaga, N., Esato, M., Tsuji, H., Wada, H., Hasegawa, K., Abe, M., Lip, G., Akao, M., & Fushimi AF Registry Investigators. (2018). Progression From Paroxysmal to Sustained Atrial Fibrillation Is Associated With Increased Adverse Events. Stroke, 49(10), 2301-2308. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.118.021396

Seyed Ahmadi, S., Svensson, A. M., Pivodic, A., Rosengren, A., & Lind, M. (2020). Risk of atrial fibrillation in persons with type 2 diabetes and the excess risk in relation to glycaemic control and renal function: a Swedish cohort study. Cardiovascular Diabetology, 19(1), Article 9. https://doi.org/10.1186/s12933-019-0983-1

Verdecchia, P., Angeli, F., & Reboldi, G. (2018). Hypertension and Atrial Fibrillation: Doubts and Certainties From Basic and Clinical Studies. Circulation Research, 122(2), 352-368. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.117.311402

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження