Мієлодиспластичний синдром під час вагітності

Автор(и)

  • В. І. Медведь ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4283-1211
  • І. М. Грицай ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-6214-9685
  • А. Є. Гусєва ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3785-8425

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.5.258250

Ключові слова:

вагітність, мієлодиспластичний синдром, пологи, ускладнення

Анотація

Мета роботи – висвітлити таку рідкісну патологію, як мієлодиспластичний синдром у вагітних, надати рекомендації щодо лікування, ведення та пологів у таких пацієнток згідно з відомостями фахової літератури; навести власний досвід успішного ведення вагітності та пологів у двох жінок із цією патологією.

Висновки. Мієлодиспластичний синдром вкрай рідко діагностують у вагітних. Захворювання асоційоване з підвищеним ризиком ускладнень і для матері, і для плода. Питання щодо планування та ведення вагітності в пацієнток із цим захворюванням мають спільно вирішувати фахівці-гематологи й акушери-гінекологи після ретельного комплексного обстеження, що уточнює стан кістковомозкового кровотворення. Ведення вагітності та розродження мають здійснюватися в висококваліфікованій установі з мультидисциплінарним підходом і можливістю моніторингу показників гемограми, динамічного контролю стану плода, адекватного та своєчасного забезпечення компонентами крові.

Біографії авторів

В. І. Медведь, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

д-р мед. наук, професор, зав. відділення внутрішньої патології вагітних

І. М. Грицай, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

канд. мед. наук, науковий співробітник відділення внутрішньої патології вагітних

А. Є. Гусєва, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

молодший науковий співробітник відділення внутрішньої патології вагітних

Посилання

Cazzola M. (2020). Myelodysplastic Syndromes. The New England journal of medicine, 383(14), 1358-1374. https://doi.org/10.1056/NEJMra1904794

Schanz, J., Tüchler, H., Solé, F., Mallo, M., Luño, E., Cervera, J., Granada, I., Hildebrandt, B., Slovak, M. L., Ohyashiki, K., Steidl, C., Fonatsch, C., Pfeilstöcker, M., Nösslinger, T., Valent, P., Giagounidis, A., Aul, C., Lübbert, M., Stauder, R., Krieger, O., … Haase, D. (2012). New comprehensive cytogenetic scoring system for primary myelodysplastic syndromes (MDS) and oligoblastic acute myeloid leukemia after MDS derived from an international database merge. Journal of clinical oncology, 30(8), 820-829. https://doi.org/10.1200/JCO.2011.35.6394

Swerdlow, S. H., Campo, E., Harris, N. L., Jaffe, E. S., Pileri, S. A., Stein, H., & Thiele, J. (Eds.). (2017). WHO Classification of Tumours of Haematopoietic and Lymphoid Tissues (4th ed). Lyon, France, International Agency for Research in Cancer.

Marín, G. H., Fazio, P., Rubbo, S., Baistrocchi, A., Sager, G., & Gelemur, A. (2002). Prevalencia de anemia del embarazo y análisis de sus factores condicionantes [Prevalence of anaemia in pregnancy and analysis of the underlying factors]. Atencion primaria, 29(3), 158-163. [in Spanish]. https://doi.org/10.1016/s0212-6567(02)70528-3

Yang, Z., Mei-Ying, L., Shan-Mi, W., & Xiao-Hui, Z. (2015). Pregnancy and myelodysplastic syndrome: an analysis of the clinical characteristics, maternal and fetal outcomes. The journal of maternal-fetal & neonatal medicine, 28(18), 2155-2159. https://doi.org/10.3109/14767058.2014.980229

Peng, C., Cui, T., & Yao, Q. (2021). Labor induction in pregnancy complicated by myelodysplastic syndrome: A case report. Clinical case reports, 9(4), 2032-2035. https://doi.org/10.1002/ccr3.3935

Fadilah, S. A., & Roswati, M. N. (1999). Refractory anaemia with excess of blasts in transformation (RAEB-T) during pregnancy with haematological remission following delivery. British journal of haematology, 104(4), 935-936. https://doi.org/10.1046/j.1365-2141.1999.1331h.x

Essien, E. M., Sharma, U., Upadhaya, K., & Malik, R. (1998). Myelodysplastic syndrome and successful pregnancy. International journal of hematology, 68(4), 449-452. https://doi.org/10.1016/s0925-5710(98)00085-1

Al-Ameri, A., Cherry, M., Garcia-Manero, G., & Quintás-Cardama, A. (2011). Standard therapy for patients with myelodysplastic syndromes. Clinical lymphoma, myeloma & leukemia, 11(4), 303-313. https://doi.org/10.1016/j.clml.2011.06.008

NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. (2012). Myelodysplastic syndromes v 1.2012. http://www.nccn.org/professionals/physician_gls/pdf/mds.pdf

Volpicelli, P., Latagliata, R., Breccia, M., Carmosino, I., Stefanizzi, C., Napoleone, L., Vozella, F., Levi, A., Natalino, F., & Alimena, G. (2008). Pregnancy in patients with myelodysplastic syndromes (MDS). Leukemia research, 32(10), 1605-1607. https://doi.org/10.1016/j.leukres.2008.02.006

Hoeks, M., Kranenburg, F. J., Middelburg, R. A., van Kraaij, M., & Zwaginga, J. J. (2017). Impact of red blood cell transfusion strategies in haemato-oncological patients: a systematic review and meta-analysis. British journal of haematology, 178(1), 137-151. https://doi.org/10.1111/bjh.14641

Greenberg, P. L., Stone, R. M., Al-Kali, A., Barta, S. K., Bejar, R., Bennett, J. M., Carraway, H., De Castro, C. M., Deeg, H. J., DeZern, A. E., Fathi, A. T., Frankfurt, O., Gaensler, K., Garcia-Manero, G., Griffiths, E. A., Head, D., Horsfall, R., Johnson, R. A., Juckett, M., Klimek, V. M., … Smith, C. (2017). Myelodysplastic Syndromes, Version 2.2017, NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology. Journal of the National Comprehensive Cancer Network : JNCCN, 15(1), 60-87. https://doi.org/10.6004/jnccn.2017.0007

Steensma, D. P., & Tefferi, A. (2001). Myelodysplastic syndrome and pregnancy: the Mayo Clinic experience. Leukemia & lymphoma, 42(6), 1229-1234. https://doi.org/10.3109/10428190109097747

Hellström-Lindberg E. (1995). Efficacy of erythropoietin in the myelodysplastic syndromes: a meta-analysis of 205 patients from 17 studies. British journal of haematology, 89(1), 67-71. https://doi.org/10.1111/j.1365-2141.1995.tb08909.x

Sackmann Massa, F., & Pavlovsky, S. (2009). Myelodysplastic syndrome and pregnancy: case report. Leukemia research, 33(3), e23-e25. https://doi.org/10.1016/j.leukres.2008.06.035

Park, S., Greenberg, P., Yucel, A., Farmer, C., O'Neill, F., De Oliveira Brandao, C., & Fenaux, P. (2019). Clinical effectiveness and safety of erythropoietin-stimulating agents for the treatment of low- and intermediate-1-risk myelodysplastic syndrome: a systematic literature review. British journal of haematology, 184(2), 134-160. https://doi.org/10.1111/bjh.15707

Platzbecker, U., Symeonidis, A., Oliva, E. N., Goede, J. S., Delforge, M., Mayer, J., Slama, B., Badre, S., Gasal, E., Mehta, B., & Franklin, J. (2017). A phase 3 randomized placebo-controlled trial of darbepoetin alfa in patients with anemia and lower-risk myelodysplastic syndromes. Leukemia, 31(9), 1944-1950. https://doi.org/10.1038/leu.2017.192

Ak, M. A., Sahip, B., Geduk, A., Ucar, M. A., Kale, H., Hacibekiroglu, T., Polat, M. G., Kalpakci, Y., Bolaman, A. Z., Guvenc, B., & Ertop, S. (2022). The Clinical Efficacy of Epoetin Alfa and Darbepoetin Alfa in Patients with Low-Risk or Intermediate-1-Risk Myelodysplastic Syndrome: Retrospective Multi-center Real-Life Study. Indian journal of hematology & blood transfusion, 38(2), 299-308. https://doi.org/10.1007/s12288-021-01458-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-22

Номер

Розділ

Клінічний випадок