Гетерогенність фенотипових проявів муковісцидозу в дітей і предиктори тяжкості перебігу захворювання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.258359

Ключові слова:

муковісцидоз, ген CFTR, «м’який» генотип, «важкий» генотип, предиктори, діти

Анотація

Мета роботи – вивчити гетерогенність фенотипічних проявів муковісцидозу (МВ) у дітей залежно від стану мутації гена CFTR і визначити предиктори тяжкості перебігу захворювання для персоніфікації програм лікування, профілактики виникнення ускладнень.

Матеріали та методи. Обстежили 59 дітей, хворих на МВ, віком від 1 до 18 років (середній вік – 12,0 (8,5; 15,0) року). Усім пацієнтам виконали загальноклінічне, молекулярно-генетичне, лабораторне та мікробіологічне обстеження. Інструментальні методи дослідження передбачали спірометрію, рентгенографію та комп’ютерну томографію органів грудної порожнини, ультразвукову денситометрію. Залежно від функціональних ефектів CFTR-мутацій хворих поділили на дві групи. У групу пацієнтів із «важкими» генотипами (n = 40) залучили осіб, які мали дві мутації І та/або II класів; у групу з «м’якими» генотипами (n = 10) – дітей, котрі мали принаймні одну мутацію IV або V класів. У 9 хворих мутації не ідентифіковано.

Результати. Аналіз спектра генетичних варіантів гена CFTR показав, що у 10 хворих (20,0 %) визначили «м’який» генотип, у 40 (80,0 %) пацієнтів – «важкий». Найпоширеніша мутація – F508del переважно в компаунд-гетерозиготному стані (42,4 %). Встановили, що пацієнти з «м’яким» генотипом мали сприятливіший перебіг захворювання, ніж хворі з «важким» генотипом. Статистично вірогідні фенотипічні особливості перебігу МВ у дітей залежно від стану мутації F508del (F508del/F508del або F508del/nonF508del) не виявили, крім більш раннього формування легеневої гіпертензії у хворих із гомозиготним станом (47,1 % проти 16,0 %, p < 0,05). На підставі результатів логістичного регресійного аналізу встановили найбільш значущі предиктори тяжкого перебігу захворювання.

Висновки. Вивчення взаємозв’язку між CFTR генотипом і фенотипом дає змогу виявити асоціації між CFTR мутаціями та тяжкістю ураження травної та бронхолегеневої систем. Виявлення предикторів тяжкості захворювання може дати точніший прогноз перебігу захворювання, а отже визначить тактику ведення пацієнтів і сприятиме запобіганню ускладненням.

 

Біографії авторів

К. В. Скрябіна, Дніпровський державний медичний університет, Україна

асистент каф. пропедевтики дитячих хвороб

С. І. Ільченко, Дніпровський державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. пропедевтики дитячих хвороб

А. О. Фіалковська, Дніпровський державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. пропедевтики дитячих хвороб

Посилання

Berezenko, V. S., Reznikov, Yu. P., & Krat, V. V. (2017). Mukovistsydoz u ditei. Svoiechasna diahnostyka yak vazhlyvyi predyktor efektyvnosti likuvannia (klinichnyi vypadok). [Cystic fibrosis in children. Early diagnosis as important predictor of treatment efficiency (clinical case)]. Perinatology and pediatric. Ukraine, (3), 74-80. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15574/PP.2017.71.74

Senatorova, G. S., Tel'nova, L. G., Chernenko, L. N., Polyakov, V. V., Bashkirova, N. V., & Strelkova, M. I. (2019). Rol henetychnykh ta medyko-sotsialnykh faktoriv u perebihu mukovistsydozu. Klinichne sposterezhennia [The Role of Genetic and Medical-social Factors in the Course of Cystic Fibrosis. Clinical Cases]. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 4(2), 173-180. [in Ukrainian].

Gurwitz, D., Corey, M., Francis, P. W., Crozier, D., & Levison, H. (1979). Perspectives in cystic fibrosis. Pediatric clinics of North America, 26(3), 603-615. https://doi.org/10.1016/s0031-3955(16)33752-x

Cystic Fibrosis Mutation Database (СFTR1). http://genet.sickkids.on.ca

The Clinical and Functional Translation of CFTR (CFTR2). https://www.cftr2.org

Dechecchi, M. C., Tamanini, A., & Cabrini, G. (2018). Molecular basis of cystic fibrosis: from bench to bedside. Annals of translational medicine, 6(17), 334. https://doi.org/10.21037/atm.2018.06.48

Castellani, C., Cuppens, H., Macek, M., Jr, Cassiman, J. J., Kerem, E., Durie, P., Tullis, E., Assael, B. M., Bombieri, C., Brown, A., Casals, T., Claustres, M., Cutting, G. R., Dequeker, E., Dodge, J., Doull, I., Farrell, P., Ferec, C., Girodon, E., Johannesson, M., … Elborn, J. S. (2008). Consensus on the use and interpretation of cystic fibrosis mutation analysis in clinical practice. Journal of cystic, 7(3), 179-196. https://doi.org/10.1016/j.jcf.2008.03.009

Rafeey, M., Jabarpoor-Bonyadi, M., & Vahedi, L. (2020). Genotype-Phenotype Correlation for Cystic Fibrosis According to Registry Center of Cystic Fibrosis. Crescent Journal of Medical and Biological Sciences, 7(1), 124-129.

Singh, M., Rebordosa, C., Bernholz, J., & Sharma, N. (2015). Epidemiology and genetics of cystic fibrosis in Asia: In preparation for the next-generation treatments. Respirology (Carlton, Vic.), 20(8), 1172-1181. https://doi.org/10.1111/resp.12656

Alfonso-Sánchez, M. A., Pérez-Miranda, A. M., García-Obregón, S., & Peña, J. A. (2010). An evolutionary approach to the high frequency of the Delta F508 CFTR mutation in European populations. Medical hypotheses, 74(6), 989-992. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2009.12.018

Salvatore, F., Scudiero, O., & Castaldo, G. (2002). Genotype-phenotype correlation in cystic fibrosis: the role of modifier genes. American journal of medical genetics, 111(1), 88-95. https://doi.org/10.1002/ajmg.10461

Cystic Fibrosis Foundation. (2020). Cystic Fibrosis Foundation Patient Registry. Annual Data Report 2020. https://www.cff.org

Santos, C. de S., & Steemburgo, T. (2015). Nutrional status and dietary factors in cystic fibrosis patients with delta F508 mutation. Revista de Nutricao, 28(4), 359-369. https://doi.org/10.1590/1415-52732015000400003

Farra, C., Menassa, R., Awwad, J., Morel, Y., Salameh, P., Yazbeck, N., Majdalani, M., Wakim, R., Yunis, K., Mroueh, S., & Cabet, F. (2010). Mutational spectrum of cystic fibrosis in the Lebanese population. Journal of cystic fibrosis, 9(6), 406-410. https://doi.org/10.1016/j.jcf.2010.08.001

Gökdemir, Y., Erdem, E., Akpinar, I. N., Ersu, R., Karadaǧ, B., & Karakoç, F. (2012). Other risk factors associated with mortality in moderate and severe cystic fibrosis patients. Turk Pediatri Arsivi, 47(4), 267-271. https://doi.org/10.4274/tpa.901

Ilchenko, S. I., Fialkovska, A. O., Cherhinets, V. I., & Skriabina, K. V. (2021). Porivniannia efektyvnosti ta perenosymosti inhaliatsiinykh hipertonichnykh rozchyniv khlorydu natriiu v pediatrychnii praktytsi [Comparison of the efficacy and tolerability of inhaled hypertonic salines of sodium chloride in pediatric practice]. Medychni perspektyvy, 26(1), 136-142. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.1.227953

Janahi, I. A., Rehman, A., & Al-Naimi, A. R. (2017). Allergic bronchopulmonary aspergillosis in patients with cystic fibrosis. Annals of thoracic medicine, 12(2), 74-82. https://doi.org/10.4103/atm.ATM_231_16

Aris, R. M., Merkel, P. A., Bachrach, L. K., Borowitz, D. S., Boyle, M. P., Elkin, S. L., Guise, T. A., Hardin, D. S., Haworth, C. S., Holick, M. F., Joseph, P. M., O'Brien, K., Tullis, E., Watts, N. B., & White, T. B. (2005). Guide to bone health and disease in cystic fibrosis. The Journal of clinical endocrinology and metabolism, 90(3), 1888-1896. https://doi.org/10.1210/jc.2004-1629

Chesdachai, S., & Tangpricha, V. (2016). Treatment of vitamin D deficiency in cystic fibrosis. The Journal of steroid biochemistry and molecular biology, 164, 36-39. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2015.09.013

Abu-Fraiha, Y., Elyashar-Earon, H., Shoseyov, D., Cohen-Cymberknoh, M., Armoni, S., Kerem, E., & Wilschanski, M. (2015). WS04.5 Vitamin D influence on respiratory exacerbations and hospitalizations in cystic fibrosis patients. Journal of Cystic Fibrosis, 14, S8. https://doi.org/10.1016/s1569-1993(15)30025-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Том 24 № 6 (2022)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).