Фактори подовження інтервалу QTc у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.1.262450Ключові слова:
прогнозування, подовження інтервалу QTc, артеріальна гіпертензіяАнотація
Визначення факторів ризику розвитку подовженого середньодобового інтервалу QTc у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залишається актуальним, оскільки сприяє попередній діагностиці у хворих із груп ризику та дає змогу коригувати діагностичну, лікувальну тактику ведення таких пацієнтів.
Мета роботи – визначити фактори ризику розвитку подовженого середньодобового інтервалу QTc у пацієнтів з АГ.
Матеріали та методи. Обстежили 195 пацієнтів: 166 хворих на АГ та 29 осіб без неї. Для детального аналізу всіх пацієнтів поділили на 2 підгрупи залежно від тривалості середнього добового інтервалу QTc: 175 осіб із нормальною тривалістю та 20 пацієнтів із подовженою тривалістю QTc. Усім пацієнтам здійснили добове моніторування серцевого ритму, визначили варіабельність артеріального тиску (АТ). На етапі залучення пацієнтів у дослідження зібрали анамнез, визначили фізикальні дані (оцінювали систолічний і діастолічний артеріальний тиск (САТ і ДАТ) за стандартною методикою).
Результати. У результаті дослідження визначили вірогідні фактори ризику розвитку подовженого середньодобового інтервалу QTc у пацієнтів із АГ: стать, індекс маси тіла (ІМТ), середньодобовий ДАТ і пульсовий артеріальний тиск (ПАТ), період від встановлення діагнозу АГ, офісний ПАТ. Це дасть змогу здійснити попередню діагностику в пацієнтів із груп ризику та коригувати діагностичну, лікувальну тактику ведення таких хворих. Прогностична фінальна модель визначила такі предиктори подовження QTc: чоловіча стать (відношення шансів (ВШ) = 4,292 [95,0 % довірчі інтервали (ДІ) 1,337–13,779], р = 0,014), ІМТ (1,107 [95,0 % ДІ 0,987–1,243], р = 0,083), середній добовий ДАТ (ВШ = 1,076 [95,0 % ДІ 1,017–1,139], р = 0,011) і ПАТ (ВШ = 1,075 [95,0 % ДІ 1,012–1,141], р = 0,018), тривалість АГ (ВШ = 1,093 [95,0 % ДІ 0,997–1,197], р = 0,057) та офісний ПАТ (ВШ = 0,948 [95,0 % ДІ 0,900–0,999], р = 0,046). Прогностична модель має високу чутливість (на рівні 88,9 %) і специфічність (на рівні 70,6 %).
Висновки. У дослідженні визначили вірогідні фактори ризику розвитку подовженого середньодобового інтервалу QTc у хворих на АГ; це дасть змогу коригувати діагностичну та лікувальну тактику ведення пацієнтів із груп ризику.
Посилання
Dzyuba, O. M., Pazynych, L. M., Sitenko, O. R., & Kryvenko, Yu. M. (2017). Shchodo pytannia hlobalnoho tiaharia khvorob v Ukraini [Regarding the issue of the global burden of diseases in Ukraine]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy, (2), 8-13. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8101
Forouzanfar, M. H., Afshin, A., Alexander, L. T., Anderson, H. R., Bhutta, Z. A., Biryukov, S., Brauer, M., Burnett, R., Cercy, K., Charlson, F. J., Cohen, A. J., Dandona, L., Estep, K., Ferrari, A. J., Frostad, J. J., Fullman, N., Gething, P. W., Godwin, W. W., Griswold, M., … Murray, C. J. L. (2016). Global, regional, and national comparative risk assessment of 79 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks, 1990-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. The Lancet, 388(10053), 1659-1724. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)31679-8
Gheorghe, A., Griffiths, U., Murphy, A., Legido-Quigley, H., Lamptey, P., & Perel, P. (2018). The economic burden of cardiovascular disease and hypertension in low- and middle-income countries: a systematic review. BMC Public Health, 18(1), 975. https://doi.org/10.1186/s12889-018-5806-x
Soenarta, A. A., Buranakitjaroen, P., Chia, Y. C., Chen, C. H., Nailes, J., Hoshide, S., Minh, H. Van, Park, S., Shin, J., Siddique, S., Sison, J., Sogunuru, G. P., Sukonthasarn, A., Tay, J. C., Teo, B. W., Turana, Y., Verma, N., Wang, T. D., Zhang, Y. Q., … Kario, K. (2020). An overview of hypertension and cardiac involvement in Asia: Focus on heart failure. Journal of Clinical Hypertension, 22(3), 423-430. https://doi.org/10.1111/jch.13753
Omar, S. M., Musa, I. R., Osman, O. E., & Adam, I. (2020). Prevalence and associated factors of hypertension among adults in Gadarif in eastern Sudan: a community-based study. BMC Public Health, 20(1), 291. https://doi.org/10.1186/s12889-020-8386-5
Di Palo, K. E. (2020). Hypertension and heart failure: focus on high-risk populations. Current Opinion in Cardiology, 35(4), 381-388. https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000739
Christiansen, M. N., Køber, L., Weeke, P., Vasan, R. S., Jeppesen, J. L., Smith, J. G., Gislason, G. H., Torp-Pedersen, C., & Andersson, C. (2017). Age-Specific Trends in Incidence, Mortality, and Comorbidities of Heart Failure in Denmark, 1995 to 2012. Circulation, 135(13), 1214-1223. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.025941
Wang, J., Sun, W., Wells, G. A., Li, Z., Li, T., Wu, J., Zhang, Y., Liu, Y., Li, L., Yu, Y., Liu, Y., Qi, C., Lu, Y., Liu, N., Yan, Y., Liu, L., Hui, G., & Liu, B. (2018). Differences in prevalence of hypertension and associated risk factors in urban and rural residents of the northeastern region of the People’s Republic of China: A cross-sectional study. PLOS ONE, 13(4), e0195340. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0195340
Gumprecht, J., Domek, M., Lip, G. Y. H., & Shantsila, A. (2019). Invited review: hypertension and atrial fibrillation: epidemiology, pathophysiology, and implications for management. Journal of Human Hypertension, 33(12), 824-836. https://doi.org/10.1038/s41371-019-0279-7
Eyuboglu, M., & Acikel, B. (2022). Electrocardiographic differences in patients with true and pseudo-resistant hypertension. Journal of Human Hypertension, 36(7), 622-628. https://doi.org/10.1038/s41371-021-00559-8
Bird, K., Chan, G., Lu, H., Greeff, H., Allen, J., Abbott, D., Menon, C., Lovell, N. H., Howard, N., Chan, W.-S., Fletcher, R. R., Alian, A., Ward, R., & Elgendi, M. (2020). Assessment of Hypertension Using Clinical Electrocardiogram Features: A First-Ever Review. Frontiers in Medicine, 7. https://doi.org/10.3389/fmed.2020.583331
Ali, A., Abu Zar, M., Kamal, A., Faquih, A. E., Bhan, C., Iftikhar, W., Malik, M. B., Ahmad, M. Q., Ali, N. S., Sami, S. A., Jitidhar, F., Cheema, A. M., & Zulfiqar, A. (2018). American Heart Association High Blood Pressure Protocol 2017: A Literature Review. Cureus, 10(8), e3230. https://doi.org/10.7759/cureus.3230
Johnson, J. C., & Byrne, G. J. (2019). QT-prolonging agents with risk of torsades de pointes. Australasian Psychiatry, 27(1), 92-92. https://doi.org/10.1177/1039856218794875
Al-Akchar, M., & Siddique, M. S. (2022). Long QT Syndrome. In StatPearls. StatPearls. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28722890
Morita, H., Wu, J., & Zipes, D. P. (2008). The QT syndromes: long and short. The Lancet, 372(9640), 750-763. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61307-0
Shah, S. R., Park, K., & Alweis, R. (2019). Long QT Syndrome: A Comprehensive Review of the Literature and Current Evidence. Current Problems in Cardiology, 44(3), 92-106. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2018.04.002
Breidthardt, T., Christ, M., Matti, M., Schrafl, D., Laule, K., Noveanu, M., Boldanova, T., Klima, T., Hochholzer, W., Perruchoud, A. P., & Mueller, C. (2007). QRS and QTc interval prolongation in the prediction of long-term mortality of patients with acute destabilised heart failure. Heart, 93(9), 1093-1097. https://doi.org/10.1136/hrt.2006.102319
Patel, K., Li, X., Xu, X., Sun, L., Ardissino, M., Punjabi, P., Purkayastha, S., Peters, N., Ware, J., & Ng, F. (2021). Increasing adiposity and metabolic dysfunction prolong QTc interval and increase risk of ventricular arrhythmias: results from the UK Biobank. EP Europace, 23(Suppl 3). https://doi.org/10.1093/europace/euab116.109
Sun, G. Z., Zhou, Y., Ye, N., Wu, S. J., & Sun, Y. X. (2019). Independent Influence of Blood Pressure on QTc Interval: Results from a General Chinese Population. BioMed Research International, 2019, 1656123. https://doi.org/10.1155/2019/1656123
Yılmaz, A. S., Çinier, G., Çırakoğlu, Ö. F., & Çetin, M. (2021). Epicardial adipose tissue predicted prolonged QTc interval in patients with arterial hypertension. Clinical and Experimental Hypertension, 43(3), 230-236. https://doi.org/10.1080/10641963.2020.1847131
Yan, L., Jin, J., Jiang, S., Zhu, W., Gao, M., Zhao, X., & Yuan, J. (2020). QTc interval predicts disturbed circadian blood pressure variation. Open Medicine, 15(1), 139-146. https://doi.org/10.1515/med-2020-0021
Rich, J. D., Thenappan, T., Freed, B., Patel, A. R., Thisted, R. A., Childers, R., & Archer, S. L. (2013). QTc prolongation is associated with impaired right ventricular function and predicts mortality in pulmonary hypertension. International Journal of Cardiology, 167(3), 669-676. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2012.03.071
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
