Асоціація кальпротектину з летючими жирними кислотами у хворих із запальними захворюваннями кишечника
DOI:
https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.2.263222Ключові слова:
фекальний кальпротектин, летючі жирні кислоти, масляна кислота, пропіонова кислота, неспецифічний виразковий коліт, хвороба КронаАнотація
Мета роботи – оцінити вміст кальпротектину та летючих жирних кислот (ЛЖК) у калі хворих із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК).
Матеріали та методи. Обстежили 61 хворого на ЗЗК, які перебували на лікуванні в відділенні захворювань кишечника ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України». Серед пацієнтів 33 (54,1 %) чоловіки і 28 (45,9 %) жінок віком від 20 до 66 років (середній показник – 41,80 ± 1,14 року). Обстежених поділили на дві групи: І група – 46 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), ІІ група – 15 пацієнтів із хворобою Крона (ХК). Контрольна група – 10 практично здорових людей (донорів). Кальпротектин у зразках калу визначали за допомогою набору фірми «Immundiagnostik» (Germany). Визначення летючих жирних кислот у калі здійснили за допомогою апаратно-програмного комплексу для медичних досліджень, застосувавши газовий хроматограф Хроматэк-Кристалл 5000.
Результати. Встановили вірогідне підвищення вмісту фекального кальпротектину. Його кількість залежала від нозології захворювання та була більшою в пацієнтів із НВК (підвищення в 3,5 раза (р < 0,05) порівняно з хворими на ХК). Виявлені зміни супроводжувалися підвищенням вмісту пропіонової (С3) кислоти та зниженням оцтової (С2), масляної (С4) кислот у копрофільтраті обстежених. Виявлений дисбаланс у вмісті ЛЖК у калі пацієнтів призводив до підвищення суми жирних кислот, що було більш вираженим у пацієнтів із ХК. Встановили зв’язок між рівнем кальпротектину та вмістом ЛЖК у калі. Так, кореляційний аналіз показав у хворих на ЗЗК зв’язок рівня кальпротектину із вмістом пропіонової кислоти (r = 0,370; р = 0,046).
Висновки. Під час активного запалення кишечника спостерігають підвищення вмісту фекального кальпротектину та зниження ЛЖК (оцтової та масляної кислот) у фекаліях відповідно до ступеня активності захворювання. Отже, ці показники можна використовувати для оцінювання ефективності терапії.
Посилання
Ananthakrishnan, A. N., Kaplan, G. G., & Ng, S. C. (2020). Changing Global Epidemiology of Inflammatory Bowel Diseases: Sustaining Health Care Delivery Into the 21st Century. Clinical Gastroenterology and Hepatology, 18(6), 1252-1260. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.01.028
Flynn, S., & Eisenstein, S. (2019). Inflammatory Bowel Disease Presentation and Diagnosis. The Surgical Clinics of North America, 99(6), 1051-1062. https://doi.org/10.1016/j.suc.2019.08.001
Carstens, A., Dicksved, J., Nelson, R., Lindqvist, M., Andreasson, A., Bohr, J., Tysk, C., Talley, N. J., Agréus, L., Engstrand, L., & Halfvarson, J. (2019). The Gut Microbiota in Collagenous Colitis Shares Characteristics With Inflammatory Bowel Disease-Associated Dysbiosis. Clinical and Translational Gastroenterology, 10(7), e00065. https://doi.org/10.14309/ctg.0000000000000065
Yamamoto-Furusho, J. K., Bosques-Padilla, F., de-Paula, J., Galiano, M. T., Ibañez, P., Juliao, F., Kotze, P. G., Rocha, J. L., Steinwurz, F., Veitia, G., & Zaltman, C. (2017). Diagnóstico y tratamiento de la enfermedad inflamatoria intestinal: Primer Consenso Latinoamericano de la Pan American Crohn's and Colitis Organisation. Diagnosis and treatment of inflammatory bowel disease: First Latin American Consensus of the Pan American Crohn's and Colitis Organisation. Revista de Gastroenterología de México, 82(1), 46-84. https://doi.org/10.1016/j.rgmx.2016.07.003
Seyedian, S. S., Nokhostin, F., & Malamir, M. D. (2019). A review of the diagnosis, prevention, and treatment methods of inflammatory bowel disease. Journal of Medicine and Life, 12(2), 113-122. https://doi.org/10.25122/jml-2018-0075
Annese, V. (2020). Genetics and epigenetics of IBD. Pharmacological Research, 159, 104892. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2020.104892
Chang, J. T. (2020). Pathophysiology of Inflammatory Bowel Diseases. The New England Journal of Medicine, 383(27), 2652-2664. https://doi.org/10.1056/NEJMra2002697
Nishida, A., Inoue, R., Inatomi, O., Bamba, S., Naito, Y., & Andoh, A. (2018). Gut microbiota in the pathogenesis of inflammatory bowel disease. Clinical Journal of Gastroenterology, 11(1), 1-10. https://doi.org/10.1007/s12328-017-0813-5
Ahlawat, S., Kumar, P., Mohan, H., Goyal, S., & Sharma, K. K. (2021). Inflammatory bowel disease: tri-directional relationship between microbiota, immune system and intestinal epithelium. Critical Reviews in Microbiology, 47(2), 254-273. https://doi.org/10.1080/1040841X.2021.1876631
Geremia, A., Biancheri, P., Allan, P., Corazza, G. R., & Di Sabatino, A. (2014). Innate and adaptive immunity in inflammatory bowel disease. Autoimmunity Reviews, 13(1), 3-10. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2013.06.004
Liu, J. Z., Jellbauer, S., Poe, A. J., Ton, V., Pesciaroli, M., Kehl-Fie, T. E., Restrepo, N. A., Hosking, M. P., Edwards, R. A., Battistoni, A., Pasquali, P., Lane, T. E., Chazin, W. J., Vogl, T., Roth, J., Skaar, E. P., & Raffatellu, M. (2012). Zinc Sequestration by the Neutrophil Protein Calprotectin Enhances Salmonella Growth in the Inflamed Gut. Cell Host & Microbe, 11(3), 227-239. https://doi.org/10.1016/j.chom.2012.01.017
Xiang, B., Dong, Z., & Dai, C. (2021). The diagnostic and predictive value of fecal calprotectin and capsule endoscopy for small-bowel Crohn's disease: a systematic review and meta-analysis. Revista Española de Enfermedades Digestivas, 113(3), 193-201. https://doi.org/10.17235/reed.2020.6996/2020
Ricciuto, A., & Griffiths, A. M. (2019). Clinical value of fecal calprotectin. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 56(5), 307-320. https://doi.org/10.1080/10408363.2019.1619159
Lee, J. (2016). Fecal Calprotectin in Inflammatory Bowel Disease. The Korean Journal of Gastroenterology, 67(5), 233-237. https://doi.org/10.4166/kjg.2016.67.5.233
Ayling, R. M., & Kok, K. (2018). Chapter Six - Fecal Calprotectin. Advances in Clinical Chemistry, 87, 161-190. https://doi.org/10.1016/bs.acc.2018.07.005
Khaki-Khatibi, F., Qujeq, D., Kashifard, M., Moein, S., Maniati, M., & Vaghari-Tabari, M. (2020). Calprotectin in inflammatory bowel disease. Clinica Chimica Acta, 510, 556-565. https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.08.025
Dalile, B., Van Oudenhove, L., Vervliet, B., & Verbeke, K. (2019). The role of short-chain fatty acids in microbiota-gut-brain communication. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology, 16(8), 461-478. https://doi.org/10.1038/s41575-019-0157-3
Zhang, Z., Zhang, H., Chen, T., Shi, L., Wang, D., & Tang, D. (2022). Regulatory role of short-chain fatty acids in inflammatory bowel disease. Cell Communication and Signaling, 20, 64. https://doi.org/10.1186/s12964-022-00869-5
Sun, M., Wu, W., Liu, Z., & Cong, Y. (2017). Microbiota metabolite short chain fatty acids, GPCR, and inflammatory bowel diseases. Journal of Gastroenterology, 52(1), 1-8. https://doi.org/10.1007/s00535-016-1242-9
Parada Venegas, D., De la Fuente, M. K., Landskron, G., González, M. J., Quera, R., Dijkstra, G., Harmsen, H., Faber, K. N., & Hermoso, M. A. (2019). Short Chain Fatty Acids (SCFAs)-Mediated Gut Epithelial and Immune Regulation and Its Relevance for Inflammatory Bowel Diseases. Frontiers in Immunology, 10, 277. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.00277
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
