Роль лапароскопічного модифікованого антирефлюксного моноанастомозного шунтування шлунка в лікуванні морбідного ожиріння

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2022.6.263405

Ключові слова:

метаболічний синдром, морбідне ожиріння, баріатрична операція, біліарний рефлюкс, якість життя, шунтування шлунка, цукровий діабет 2 типу

Анотація

Мета роботи – покращення результатів хірургічного лікування хворих на морбідне ожирінням шляхом оцінювання ефективності та порівняння результатів баріатричних операцій, зокрема лапароскопічного модифікованого моноанастомозного шунтування шлунка та лапароскопічного шунтування шлунка за Ру.

Матеріали та методи. Проаналізували результати лікування 41 пацієнта з морбідним ожирінням. Хворих поділили на дві групи: лапароскопічне модифіковане моноанастомозне шунтування шлунка (ЛММШШ) здійснили 30 пацієнтам, яких включили в основну групу, стандартну методику лапароскопічного шунтування шлунка за Ру (ЛРШШ) застосували в 11 осіб, які сформували контрольну групу. У дослідження залучали осіб обох статей віком 18–60 років, хворих на морбідне ожиріння, з індексом маси тіла (ІМТ) 40 кг/м2 і більше, а також 35 кг/м2 і більше, якщо діагностовано коморбідні захворювання (цукровий діабет (ЦД) 2 типу, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, синдром сонного апное). Маса тіла пацієнтів становила від 83 кг до 173 кг. Середній ІМТ в основній групі до операції становив 42,5 кг/м2. Порушення вуглеводного обміну, яке є критерієм метаболічного синдрому, виявили в 28 (93,33 %) із 30 пацієнтів основної групи та у 10 (90,90 %) із 11 хворих контрольної групи. Коморбідну патологію діагностували в основній групі в 76,67 % випадків, у контрольній – у 72,72 %.

Статистично результати опрацювали за допомогою програмного пакета Statistica 13.0, використавши параметричні та непараметричні методи.

Результати. Летальні випадки, неспроможність анастомозу, конверсії та інтраопераційні ускладнення не зареєстрували. Тривалість операції ЛММШШ становила 120–290 хвилин. Післяопераційний період тривав 5 діб в основній групі та 7 діб у контрольній, тобто спостерігали статистично значуще скорочення післяопераційного періоду. В обох групах зниження маси тіла протягом 6 місяців становило 12–81 кг. В основній групі медіана втрати маси тіла дорівнювала 26,0 кг через 6 місяців і 38,5 кг через 12 місяців; медіана ІМТ через 6 місяців – 31,25 кг/м2, через 12 місяців – 26,88 кг/м2. У групі контролю медіана втрати маси тіла через 6 місяців становила 28,0 кг, через 12 місяців – 42,0 кг; медіана ІМТ через 6 місяців – 31,64 кг/м2, через 12 місяців – 26,03 кг/м2. Після операції визначили тенденцію до підвищення всіх показників якості життя і в групі хворих, яким виконали шунтування шлунка за класичною методикою Ру, і в групі пацієнтів після ЛММШШ.

Клінічні прояви ентерогастрального біліарного рефлюксу зафіксували в обох групах, але статистично значущу різницю за цими показниками не виявили.

Висновки. Моноанастомозне шунтування шлунка в модифікації клініки має такі самі позитивні властивості, що і ЛРШШ, дає змогу уникнути ризиків, які пов’язані з можливим патологічним рефлюксом жовчі в стравохід. Пацієнти, яким виконали операцію ЛММШШ, потребують ретельного обстеження з виконанням фіброгастроскопії в комбінації з рН імпедансометрією не менше ніж один раз на рік для визначення біліарного рефлюксу, морфологічних змін у просвіті стравоходу та культі шлунка. За результатами опитування за GERG Q, після операції показники якості життя у хворих контрольної та основної групи вірогідно не відрізнялися. Це підтверджує ефективність модифікованої в клініці методики лапароскопічного моноанастомозного шунтування шлунка.

Біографії авторів

А. В. Клименко, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р мед. наук, професор каф. факультетської хірургії

М. В. Ніколаєв, Запорізький державний медичний університет, Україна

аспірант каф. факультетської хірургії

Посилання

Rangel-Huerta, O. D., Pastor-Villaescusa, B., & Gil, A. (2019). Are we close to defining a metabolomic signature of human obesity? A systematic review of metabolomics studies. Metabolomics, 15(6), 93. https://doi.org/10.1007/s11306-019-1553-y

NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC) (2017). Worldwide trends in body-mass index, underweight, overweight, and obesity from 1975 to 2016: a pooled analysis of 2416 population-based measurement studies in 128·9 million children, adolescents, and adults. Lancet, 390(10113), 2627-2642. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(17)32129-3

Flegal, K. M., Kruszon-Moran, D., Carroll, M. D., Fryar, C. D., & Ogden, C. L. (2016). Trends in Obesity Among Adults in the United States, 2005 to 2014. JAMA, 315(21), 2284-2291. https://doi.org/10.1001/jama.2016.6458

Bray, G. A., Heisel, W. E., Afshin, A., Jensen, M. D., Dietz, W. H., Long, M., Kushner, R. F., Daniels, S. R., Wadden, T. A., Tsai, A. G., Hu, F. B., Jakicic, J. M., Ryan, D. H., Wolfe, B. M., & Inge, T. H. (2018). The Science of Obesity Management: An Endocrine Society Scientific Statement. Endocrine reviews, 39(2), 79-132. https://doi.org/10.1210/er.2017-00253

Bereznitsky, Ya. S., Duka, R. W., Kolesnik, T. V., Kolesnik, E. L., Nadyuk, A. V., & Kosova, G. A. (2017). Pryntsypy obstezhennia khvorykh na morbidne ozhyrinnia i metabolichnyi syndrom, yaki ye kandydatamy dlia vykonannia bariatrychnoho operatyvnoho vtruchannia [Principles of the examination of patients with morbid obesity and metabolic syndrome, which are candidates for the use of bariatric operative exposure]. Sciences of Europe, (21), 5-11. [in Ukrainian].

Sjöström, L., Narbro, K., Sjöström, C. D., Karason, K., Larsson, B., Wedel, H., Lystig, T., Sullivan, M., Bouchard, C., Carlsson, B., Bengtsson, C., Dahlgren, S., Gummesson, A., Jacobson, P., Karlsson, J., Lindroos, A. K., Lönroth, H., Näslund, I., Olbers, T., Stenlöf, K., … Swedish Obese Subjects Study (2007). Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish obese subjects. The New England journal of medicine, 357(8), 741-752. https://doi.org/10.1056/NEJMoa066254

Rutledge, R. (2001). The mini-gastric bypass: experience with the first 1,274 cases. Obesity surgery, 11(3), 276-280. https://doi.org/10.1381/096089201321336584

Ramanan, B., Gupta, P. K., Gupta, H., Fang, X., & Forse, R. A. (2012). Development and validation of a bariatric surgery mortality risk calculator. Journal of the American College of Surgeons, 214(6), 892-900. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2012.02.011

Lavryk, A. S., & Lavryk, O. A. (2018). Khirurhiia ozhyrinnia ta metabolichnykh rozladiv [Surgery of obesity and metabolic disorders: training. manual]. Quart. [in Ukrainian].

Rutledge, R., & Walsh, T. R. (2005). Continued excellent results with the mini-gastric bypass: six-year study in 2,410 patients. Obesity surgery, 15(9), 1304-1308. https://doi.org/10.1381/096089205774512663

Ioffe, O. Yu., Tsyura, Yu. P., Dibrova, Yu. A., Kryvopustov, M. S., Stetsenko, O. P., & Tarasyuk, T. V. (2016) Vdoskonalennia sposobiv formuvannia anastomoziv pry laparoskopichnomu shlunkovomu shuntuvanni [Ways in improving anastomosis during laparoscopic gastric bypass surgery]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny, 16(2), 100-104. [in Ukrainian].

Rutledge, R., Deitel, M., Carbajo, M. A., Luque-de-Leon, E., Chiappetta, S., Inam, A., Rheinwalt, K., Prasad, A., Hargroder, D. E., Samoylov, V., Ozmen, M. M., Parmar, C., Albuquerque, A., Jammu, G., Ustun, M., Sakran, N., Aktimur, R., Khan, A., Hamza, Y., Rotundo, A., … Abbas, I. (2020). Commentary: Cancer after the OAGB-MGB. Obesity surgery, 30(2), 755-758. https://doi.org/10.1007/s11695-019-04313-5

Klymenko, A. V., Klymenko, V. N., Bilai, A. I., & Nikolaiev, M. V. (2020). Modifitsirovannoe antireflyuksnoe monoanastomoznoe laparoskopicheskoe shuntirovanie zheludka v khirurgii morbidnogo ozhireniya [Modified antireflux monoanastomotic laparoscopic gastric bypass in morbid obesity surgery]. Zaporozhye medical journal, 22(5), 676-681. [in Russian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.5.214741

Keleidari, B., Dehkordi, M. M., Shahraki, M. S., Ahmadi, Z. S., Heidari, M., Hajian, A., & Nasaj, H. T. (2021). Bile reflux after one anastomosis gastric bypass surgery: A review study. Annals of medicine and surgery (2012), 64, 102248. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2021.102248

Karlsson, J., Taft, C., Rydén, A., Sjöström, L., & Sullivan, M. (2007). Ten-year trends in health-related quality of life after surgical and conventional treatment for severe obesity: the SOS intervention study. International journal of obesity (2005), 31(8), 1248-1261. https://doi.org/10.1038/sj.ijo.0803573

Canetti, L., Elizur, Y., Karni, Y., & Berry, E. M. (2013). Health-related quality of life changes and weight reduction after bariatric surgery vs. a weight-loss program. The Israel journal of psychiatry and related sciences, 50(3), 194-200.

Tompkins, J., Bosch, P. R., Chenowith, R., Tiede, J. L., & Swain, J. M. (2008). Changes in functional walking distance and health-related quality of life after gastric bypass surgery. Physical therapy, 88(8), 928-935. https://doi.org/10.2522/ptj.20070296

Cava, E., Yeat, N. C., & Mittendorfer, B. (2017). Preserving Healthy Muscle during Weight Loss. Advances in nutrition, 8(3), 511-519. https://doi.org/10.3945/an.116.014506

Schneider, J., Peterli, R., Gass, M., Slawik, M., Peters, T., & Wölnerhanssen, B. K. (2016). Laparoscopic sleeve gastrectomy and Roux-en-Y gastric bypass lead to equal changes in body composition and energy metabolism 17 months postoperatively: a prospective randomized trial. Surgery for obesity and related diseases, 12(3), 563-570. https://doi.org/10.1016/j.soard.2015.07.002

Lorico, S., & Colton, B. (2020). Medication management and pharmacokinetic changes after bariatric surgery. Canadian family physician Medecin de famille canadien, 66(6), 409-416.

Eaton, C. B., Hartman, S. J., Perzanowski, E., Pan, G., Roberts, M. B., Risica, P. M., Gans, K. M., Jakicic, J. M., & Marcus, B. H. (2016). A Randomized Clinical Trial of a Tailored Lifestyle Intervention for Obese, Sedentary, Primary Care Patients. Annals of family medicine, 14(4), 311-319. https://doi.org/10.1370/afm.1952

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-02

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження