Епідеміологія хвороби Альцгеймера в Одеській області

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.2.270277

Ключові слова:

хвороба Альцгеймера, епідеміологія, Україна, Одеська область

Анотація

Мета роботи – вивчення епідеміології хвороби Альцгеймера в Одеській області.

Матеріали та методи. Дослідження здійснили на базі Обласного центру психічного здоров’я (м. Одеса) у 2016–2021 рр. Проаналізували дані первинного направлення пацієнтів із верифікованим діагнозом хвороба Альцгеймера. Статистичне опрацювання результатів здійснили із застосуванням методів частотного аналізу, використавши стандартні пакети MS Excel (Microsoft Inc., США). Кількість населення Одеської області визначили за даними Державної служби статистики України.

Результати. За результатами ретроспективного аналізу, протягом останніх 5 років відбувалося постійне зростання кількості встановлених діагнозів хвороба Альцгеймера: з 4,9 випадку на 100 тис. населення у 2016 році до 6,0 випадку у 2020 році. У структурі захворюваності на хворобу Альцгеймера виявили незначне переважання жінок. МРТ головного мозку виконали тільки 29 (4,6 %) хворим, ЕЕГ – 41 (6,5 %) пацієнтові. Випадки сімейної форми хвороби Альцгеймера та хвороби Альцгеймера з раннім початком не зафіксовані. У 2020 році в Україні померли 14 196 осіб від хвороби Альцгеймера та деменції – 2,54 % від загальної кількості смертей.

Висновки. Поширеність хвороби Альцгеймера серед населення Одеської області наприкінці 2021 року становила 6,0 випадку на 100 тис. населення; це істотно менше, ніж середній показник у світі. Середній бал за шкалою MMSE становив 18,6 ± 0,5. Аналіз за субшкалами показав переважання порушень пам’яті, просторової орієнтації та вербальних розладів. Для населення України характерна незначна кількість хворих старшої вікової групи (3,3 %) та переважання жінок (59,4 %).

Біографії авторів

І. В. Хубетова, КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради», Україна

канд. мед. наук, зав. неврологічного відділення

Д. А. Волощук, Одеський Національний медичний університет, Одеса, Україна

д-р мед. наук, доцент каф. психіатрії та наркології

K. A. Косенко, КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради, Україна

д-р мед. наук, зав. відділення граничних станів

Ю. М. Ворохта, Збройні сили України

канд. мед. наук, начальник медичного пункту військової частини А1620

Посилання

Soria Lopez, J. A., González, H. M., & Léger, G. C. (2019). Alzheimer's disease. Handbook of clinical neurology, 167, 231-255. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-804766-8.00013-3

Hodson R. (2018). Alzheimer's disease. Nature, 559(7715), S1. https://doi.org/10.1038/d41586-018-05717-6

DeTure, M. A., & Dickson, D. W. (2019). The neuropathological diagnosis of Alzheimer's disease. Molecular neurodegeneration, 14(1), 32. https://doi.org/10.1186/s13024-019-0333-5

Eratne, D., Loi, S. M., Farrand, S., Kelso, W., Velakoulis, D., & Looi, J. C. (2018). Alzheimer's disease: clinical update on epidemiology, pathophysiology and diagnosis. Australasian psychiatry, 26(4), 347-357. https://doi.org/10.1177/1039856218762308

GBD 2019 Dementia Forecasting Collaborators (2022). Estimation of the global prevalence of dementia in 2019 and forecasted prevalence in 2050: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet. Public health, 7(2), e105-e125. https://doi.org/10.1016/S2468-2667(21)00249-8

Trejo-Lopez, J. A., Yachnis, A. T., & Prokop, S. (2022). Neuropathology of Alzheimer's Disease. Neurotherapeutics, 19(1), 173-185. https://doi.org/10.1007/s13311-021-01146-y

Carrillo, M. C., Dean, R. A., Nicolas, F., Miller, D. S., Berman, R., Khachaturian, Z., Bain, L. J., Schindler, R., Knopman, D., & Alzheimer's Association Research Roundtable (2013). Revisiting the framework of the National Institute on Aging-Alzheimer's Association diagnostic criteria. Alzheimer's & dementia : the journal of the Alzheimer's Association, 9(5), 594-601. https://doi.org/10.1016/j.jalz.2013.05.1762

Faldu, K. G., & Shah, J. S. (2022). Alzheimer's disease: a scoping review of biomarker research and development for effective disease diagnosis. Expert review of molecular diagnostics, 22(7), 681-703. https://doi.org/10.1080/14737159.2022.2104639

Whitwell J. L. (2018). Alzheimer's disease neuroimaging. Current opinion in neurology, 31(4), 396-404. https://doi.org/10.1097/WCO.0000000000000570

Chen J. J. (2018). Cerebrovascular-Reactivity Mapping Using MRI: Considerations for Alzheimer's Disease. Frontiers in aging neuroscience, 10, 170. https://doi.org/10.3389/fnagi.2018.00170

Mohan, A., Roberto, A. J., Mohan, A., Lorenzo, A., Jones, K., Carney, M. J., Liogier-Weyback, L., Hwang, S., & Lapidus, K. A. (2016). The Significance of the Default Mode Network (DMN) in Neurological and Neuropsychiatric Disorders: A Review. The Yale journal of biology and medicine, 89(1), 49-57.

McMillan, C. T., Avants, B., Irwin, D. J., Toledo, J. B., Wolk, D. A., Van Deerlin, V. M., Shaw, L. M., Trojanoswki, J. Q., & Grossman, M. (2013). Can MRI screen for CSF biomarkers in neurodegenerative disease?. Neurology, 80(2), 132-138. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31827b9147

Bozzali, M., Serra, L., & Cercignani, M. (2016). Quantitative MRI to understand Alzheimer's disease pathophysiology. Current opinion in neurology, 29(4), 437-444. https://doi.org/10.1097/WCO.0000000000000345

Karikari, T. K., Pascoal, T. A., Ashton, N. J., Janelidze, S., Benedet, A. L., Rodriguez, J. L., Chamoun, M., Savard, M., Kang, M. S., Therriault, J., Schöll, M., Massarweh, G., Soucy, J. P., Höglund, K., Brinkmalm, G., Mattsson, N., Palmqvist, S., Gauthier, S., Stomrud, E., Zetterberg, H., … Blennow, K. (2020). Blood phosphorylated tau 181 as a biomarker for Alzheimer's disease: a diagnostic performance and prediction modelling study using data from four prospective cohorts. The Lancet. Neurology, 19(5), 422-433. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(20)30071-5

Wang, P. S., Wu, Y. T., Hung, C. I., Kwan, S. Y., Teng, S., & Soong, B. W. (2008). Early detection of periodic sharp wave complexes on EEG by independent component analysis in patients with Creutzfeldt-Jakob disease. Journal of clinical neurophysiology, 25(1), 25-31. https://doi.org/10.1097/WNP.0b013e318163a7d5

Blennow, K., & Zetterberg, H. (2018). Biomarkers for Alzheimer's disease: current status and prospects for the future. Journal of internal medicine, 284(6), 643-663. https://doi.org/10.1111/joim.12816

Lanoiselée, H. M., Nicolas, G., Wallon, D., Rovelet-Lecrux, A., Lacour, M., Rousseau, S., Richard, A. C., Pasquier, F., Rollin-Sillaire, A., Martinaud, O., Quillard-Muraine, M., de la Sayette, V., Boutoleau-Bretonniere, C., Etcharry-Bouyx, F., Chauviré, V., Sarazin, M., le Ber, I., Epelbaum, S., Jonveaux, T., Rouaud, O., … collaborators of the CNR-MAJ project (2017). APP, PSEN1, and PSEN2 mutations in early-onset Alzheimer disease: A genetic screening study of familial and sporadic cases. PLoS medicine, 14(3), e1002270. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002270

Piaceri, I., Nacmias, B., & Sorbi, S. (2013). Genetics of familial and sporadic Alzheimer's disease. Frontiers in bioscience (Elite edition), 5(1), 167-177. https://doi.org/10.2741/e605

Cardoso, S., Barros, R., Marôco, J., de Mendonça, A., & Guerreiro, M. (2022). Different MMSE domains are associated to cognitive decline and education. Applied neuropsychology. Adult, 1-7. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/23279095.2022.2041018

Babiienko, V. V., Mokiienko, A. V., & Levkovska, V. Yu. (2022). Biostatystyka [Biostatistics]. Odesa, Pres-curier [in Ukrainian].

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/

Iha, A., & Mukhopadhaya, K. (2021). Alzheimer’s Disease. Diagnosis and Treatment Guide. Cham, Springer.

Ohba, M., Kobayashi, R., Kirii, K., Fujita, K., Kanezawa, C., Hayashi, H., Kawakatsu, S., Otani, K., Kanoto, M., & Suzuki, K. (2021). Comparison of Alzheimer's disease patients and healthy controls in the easy Z-score imaging system with differential image reconstruction methods using SPECT/CT: verification using normal database of our institution. Annals of nuclear medicine, 35(3), 307-313. https://doi.org/10.1007/s12149-020-01562-8

Gao, F. (2021). Integrated Positron Emission Tomography/Magnetic Resonance Imaging in clinical diagnosis of Alzheimer's disease. European journal of radiology, 145, 110017. https://doi.org/10.1016/j.ejrad.2021.110017

Mofrad, S. A., Lundervold, A. J., Vik, A., & Lundervold, A. S. (2021). Cognitive and MRI trajectories for prediction of Alzheimer's disease. Scientific reports, 11(1), 2122. https://doi.org/10.1038/s41598-020-78095-7

Fernández Montenegro, J. M., Villarini, B., Angelopoulou, A., Kapetanios, E., Garcia-Rodriguez, J., & Argyriou, V. (2020). A Survey of Alzheimer's Disease Early Diagnosis Methods for Cognitive Assessment. Sensors (Basel, Switzerland), 20(24), 7292. https://doi.org/10.3390/s20247292

De Roeck, E. E., De Deyn, P. P., Dierckx, E., & Engelborghs, S. (2019). Brief cognitive screening instruments for early detection of Alzheimer's disease: a systematic review. Alzheimer's research & therapy, 11(1), 21. https://doi.org/10.1186/s13195-019-0474-3

Davis, M., O Connell, T., Johnson, S., Cline, S., Merikle, E., Martenyi, F., & Simpson, K. (2018). Estimating Alzheimer's Disease Progression Rates from Normal Cognition Through Mild Cognitive Impairment and Stages of Dementia. Current Alzheimer research, 15(8), 777-788. https://doi.org/10.2174/1567205015666180119092427

Ko, K., Yi, D., Byun, M. S., Lee, J. H., Jeon, S. Y., Kim, W. J., Byeon, G., Sung, K., Han, D., Lee, Y., Joung, H., Jung, G., Lee, J. Y., Kim, H., Kim, Y. K., Kang, K. M., Sohn, C. H., Lee, D. Y., & KBASE research group (2022). Cognitive reserve proxies, Alzheimer pathologies, and cognition. Neurobiology of aging, 110, 88-95. https://doi.org/10.1016/j.neurobiolaging.2021.10.005

Gerstenecker, A., Martin, R. C., Hebert, K., Triebel, K., & Marson, D. C. (2022). Cognitive Correlates of Impaired Testamentary Capacity in Alzheimer's Dementia. Archives of clinical neuropsychology, 37(6), 1148-1157. https://doi.org/10.1093/arclin/acac034

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Том 25 № 2 (2023): Запорізький медичний журнал

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Лицензия Creative Commons
    3. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    4. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).